ЗаконоПроекти (ЗП), зміни до законів про Пенсію :
• ЗП (р№ ) Про внесення зміни до статті 42 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо захисту прав пенсіонерів на осучаснення пенсій (р№ 10234 від 21.03.2012). Ознайомлення (23.03.2012) Ініціатори: Сушкевич В.М. Яценюк А.П.
На нашому сайті Закон № 1058-IV зі змінами, що діятимуть з 01.10.2011 р. тепер можна переглядати в інтерактивному режимі (станом на задану дату змін). (28.09.11 - 6908, 28.10.11 - 8638 )
ЗУ 3668-VI від 08.07.2011 р. про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (р№ 7455 від 13.12.2010). Опубліковано 14.09.2011. Підпис Президента 09.09.2011. На підпис Президенту 08.09.2011. Редакційне уточнення (06.09.2011). Прийнято 08.07.2011
Закон вносить зміни до 22 законодавчих актів :
3). «Про зайнятість населення» (803-12),
17). «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15),
5). «Про пенсійне забезпечення» (1788-12),
10). «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» (3721-12), 6). «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12),
20). «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» (1763-15),
7). «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (2011-12),
8). «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (2262-12), 16). «Про недержавне пенсійне забезпечення» (1057-15),
19). «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» (1727-15),
4). «Про прокуратуру» (1789-12),
9). «Про державну службу» (3723-12),
15). «Про дипломатичну службу» (2728-14), 21). «Про судоустрій і статус суддів» (2453-17),
13). «Про статус народного депутата України» (2790-12), 11). «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1977-12),
12). «Про службу в органах місцевого самоврядування» (2493-14),
14). «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (2664-14) , 1). Кодекс України про адміністративні правопорушення (80731-10),
2). Бюджетний кодекс України (2456-17), 22). «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (2464-17)
18). «Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу"» (1629-15)
• Постанова (№ 7455-П від 31.05.2011) про відкликання проекту Закону України про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (реєстр. N 7455), поданого Кабінетом Міністрів України... Постанову підписано 06.06.2011
Відхилено (не прийнято 16.06.2011) :
• ЗП (р№ 7455-1від 03.06.2011) про єдині принципи пенсійного забезпечення громадян та стипендії працівникам культури, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення та деяким іншим категоріям осіб
• ЗП (р№ 7455-2від 14.06.2011) про реформування пенсійної системи, забезпечення її фінансової стабільності та запровадження обов'язкової накопичувальної системи пенсійного страхування • Три ЗП щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи:
ЗУ № 2461-IV від 08.07.2010 р. (р№ 6673 від 07.07.2010). Чинний з 17.07.2010 ...для СПД-ФО...Сума страх.внеску...повинна становити не менше мін.розміру страхового внеску...
• ЗП (р№ 6461 від 01.06.2010) до статті 42 (щодо захисту прав пенсіонерів на регулярне осучаснення пенсії). Вручено подання комітету про відхилення 30.11.2010
• ЗП (р№ 6460 від 01.06.2010) до статті 25 (щодо захисту прав пенсіонерів на справедливу оцінку одного року страхового стажу). Вручено подання комітету про відхилення 30.11.2010
Комітет з економічних реформ при Президентові України
(.pdf) Програма економічних реформ на 2010 – 2014 роки. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».
(довго грузиться, тематичну витримки див. нижче).
• Мінпраці оприлюднило два плани поступового підвищення пенсійного віку.
Тематична вирізка з Програми економічних реформ України на 2010-2014 рр.
РЕФОРМА СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ. (стор. 25-28)
Проблеми
Україна відстає від країн пострадянського простору з проведення пенсійних реформ і створення адекватної до ринкових умов системи соціального захисту громадян, які втратили працездатність. З початку національної пенсійної реформи в 2004 р. більшість проблем залишаються невирішеними:
– низький розмір пенсій переважної більшості пенсіонерів і нерівні умови пенсійного забезпечення. Пенсія 55 % пенсіонерів не перевищує 800 грн, а їх частка в загальній сумі видатків на виплату пенсій складає усього 38 %. Разом з тим 12 % пенсіонерів з порівняно високими пенсіями (понад 1500 грн) одержують 28 % від загального обсягу місячних видатків на виплату пенсій. Тільки 3,2 тис. пенсіонерів одержують дійсно високі пенсії (понад 10000 грн), з них третину складають особи, які мають видатні заслуги перед Батьківщиною (Герої України);
– пенсійні видатки зростають випереджальними темпами порівняно з можливостями економіки щодо їх забезпечення: питома вага пенсійних видатків у ВВП в Україні одна з найвищих у світі й має тенденцію до збільшення (у 2004-2007 рр. – 12-14 %, у 2008 р. – 15,8 % ВВП). У кризовому 2009 р. цей показник досяг 18,0 % ВВП, при цьому трансферти з держбюджету склали майже 40 % доходів Пенсійного фонду. Високі пенсійні зобов'язання відволікають ресурси економіки від цілей розвитку, ставлять під загрозу виконання державою своїх функцій.
В основі згаданих вище проблем є такі ключові причини:
– пенсійний вік жінок на 5 років нижчий, ніж у чоловіків, що є однією з причин низького розміру їх пенсій, а також суперечить гендерній рівності з трудових і соціальних прав;
– численні пенсійні пільги за професійною й соціальною ознаками ставлять під сумнів справедливість пенсійної системи й знижують стимули участі у ній;
– низький рівень залучення населення до пенсійного страхування – внески сплачують тільки ѕ зайнятих або понад половину населення працездатного віку. На 10 платників внесків припадає 9 пенсіонерів. Унаслідок високого рівня тінізації зайнятості й доходів майже третина застрахованих осіб сплачує пенсійні внески із зарплати, що не перевищує мінімальну;
– недостатня диверсифікованість механізмів пенсійного забезпечення.
В Україні повною мірою функціонує лише солідарний рівень пенсійного страхування, тоді як впровадження II рівня (обов'язкової накопичувальної системи) постійно відкладається, розвиток добровільного пенсійного забезпечення обмежується нерозвиненістю фондового ринку, низьким рівнем доходів і недовірою населення до фінансових інститутів.
Мета та завдання
Метою реформи пенсійної системи є посилення соціального захисту осіб, які втратили працездатність, забезпечення гідного рівня їх життя в результаті стійкого розвитку пен- сійної системи.
Для цього необхідно вирішити такі завдання:
– стабілізувати солідарну пенсійну систему;
– запровадити загальнообов'язкове накопичувальне й розвивати добровільне накопичувальне пенсійне страхування;
– поліпшити адміністрування пенсійної системи.
Необхідні кроки
Для стабілізації солідарної пенсійної системи необхідно:
– підвищити мінімальну тривалість страхового стажу для одержання пенсії за віком з поточних 5 до 15 років;
– вирівняти пенсійний вік для жінок і чоловіків (поступово з кроком 0,5 року протягом 10 років);
– наблизити пенсійний вік до європейських стандартів (65 років) для учасників II рівня пенсійної системи9;
– стимулювати більш пізній вихід на пенсію шляхом підвищення нормативної тривалості стажу з 20/25 років до 30/35 років з одночасним збільшенням коефіцієнта обліку кожного року наднормативного стажу або кожного року відтермінування виходу на пенсію;
– звільнити солідарну систему від невластивих для неї виплат (дострокові й пільгові пенсії);
– обмежити максимальний розмір пенсій, що виплачуються з солідарної системи й/або за рахунок коштів державного бюджету;
– здійснювати виплату пенсій за віком для всіх пенсіонерів, які працюють, у розмі- рах, визначених Законом про обов'язкове пенсійне страхування;
– поступово перерозподіляти частку внеску на пенсійне страхування від роботодавця до працівника;
– визначення умов участі самозайнятих осіб у соціальному страхуванні, відокремлення внеску на соціальне страхування від єдиного податку;
– створення рівних умов індексації пенсій незалежно від закону, за яким призначена пенсія;
– скорочення пільг щодо дострокового виходу на пенсію й зі сплати внесків.
Для введення й розвитку накопичувальних складових пенсійної системи необхідно:
– уточнення умов запровадження II рівня (у т.ч. розмір внеску, оцінювання величини одного року стажу в солідарній системі для учасників дворівневої системи тощо);
– передання Пенсійному фонду України функцій збирання й адміністрування коштів II рівня пенсійної системи, ведення системи єдиних пенсійних рахунків;
– забезпечення можливості залучення приватних компаній для управління активами й спрямування внесків II рівня до недержавних пенсійних фондів за бажанням і вибором застрахованих осіб;
– забезпечення виплат дострокових (підвищених) пенсій для особливих категорій професій, пов’язаних з ризиком для життя, за рахунок запровадження корпоратив- них (професійних) пенсійних схем;
– диверсифікованість схем приватного недержавного пенсійного страхування.
Для поліпшення адміністрування пенсійної системи необхідними є:
– запровадження єдиного соціального внеску;
– удосконалення регулювання діяльності накопичувальних пенсійних фондів, у т.ч. перехід до пруденційного нагляду на основі оцінювання й аналізу ступеня ризиків;
– розмежування страхових і невластивих страхуванню видатків, посилення цільового використання страхових коштів;
– забезпечення регулярної звітності фондів обов'язкового соціального страхування; регулярне інформування громадян про їхні права щодо виплат зі страхових фондів.
----------
(9 Особи, яким у 2012 р. виповниться не більше 35 років)
Етапи реформи
I етап (до кінця 2010 р.):
– запровадження фіксованого розміру пенсійного внеску для суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють за спрощеною системою оподаткування;
– розробка системи інформування громадян про страховий стаж і коефіцієнт заробітної плати;
– обмеження максимальних пенсій;
– уточнення умов запровадження II рівня пенсійної системи, здійснення організаційно-підготовчої роботи.
II етап (до кінця 2012 р.):
– створення стимулів для пізнішого виходу на пенсію й збільшення мінімальної тривалості страхового стажу для одержання пенсії за віком;
– удосконалення порядку призначення й індексації пенсій;
– скасування необґрунтованих пільг щодо дострокового виходу на пенсію й зі сплати внесків;
– початок поступового вирівнювання пенсійного віку жінок і чоловіків;
– запровадження єдиного соціального внеску;
– поступовий перерозподіл ставки внеску на пенсійне страхування від роботодавця до працівника;
– підвищення ефективності нагляду за накопичувальними пенсійними фондами;
– запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
– запровадження обов'язкових корпоративних пенсійних схем для фінансування дострокових і спеціальних пенсій для особливих категорій професій, пов’язаних з ризиком для життя.
III етап (до кінця 2014 р.):
– диверсифікованість схем приватного пенсійного страхування, його економічне стимулювання, запровадження програм спільного інвестування тощо.
Індикатори успіху:
– коефіцієнт заміщення (співвідношення середніх розмірів пенсій і зарплат) – не менше 45 %, у т.ч. із солідарної системи – 40 %;
– співвідношення середніх розмірів пенсій жінок і чоловіків – не нижче 75 %;
– ставка відрахувань на пенсійне страхування – не більше 35%; – співвідношення обсягу пенсійних видатків із ВВП – не більше 12 % до 2014 р.
---------- |