станом на  

      Зміст    
 

 
  Податковий кодекс України   сьогодні
  Текст Розділу II   ( статті 40-60, 61-86, 86-132 )   на сайті ВРУ,   стор. ~ 5 - 6 - 9 - 11   5 - 6 - 9 - 11 5 - 6 - 9 - 11 5 - 6 - 9 - 11 5 - 6 - 9 - 11 5 - 6 - 9 - 11 5 - 6 - 9 - 11 5 - 6 - 9 - 11     5 - 6 - 9 - 11 5 - 6 - 9 - 11 4 - 6 - 8 - 11 4 - 6 - 8 - 11 4 - 6 - 8 - 11
  Станом на 10.09.2012 в розділ всі зміни внесено
 
    Розділ II, част.1.   АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)
 
{ Глава 1, Розділ IІ }
    ГЛАВА 1.   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  Стаття 40.   Сфера застосування цього розділу

{ абзаци 1-2, частина 1, стаття 40, Глава 1, Розділ IІ }
40.1. Цей розділ визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі І цього Кодексу, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи.

    У разі якщо іншими розділами цього Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів (обов’язкових платежів), використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

  Стаття 41.   Контролюючі органи та органи стягнення

41.1. Контролюючими органами є:

41.1.1. органи державної податкової служби – щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби;

{ пункт 2, частина 1, стаття 41, Глава 1, Розділ IІ }   {ЗУ 4915-VI з 08.07.2012}
41.1.2. митні органи – щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної вільної митної зони.

{ частина 2, стаття 41, Глава 1, Розділ IІ }   {ЗУ 4915-VI з 08.07.2012}
41.2. Розмежування повноважень і функціональних обов’язків між контролюючими органами визначається цим Кодексом та Митним кодексом України ( 4495-17 ) та іншими нормативно-правовими актами.

{ частина 3, стаття 41, Глава 1, Розділ ІІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}, {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
41.3. Порядок контролю митними органами за сплатою платниками податків податку на додану вартість та , акцизного податку та екологічного податку встановлюється спільним рішенням центрального органу державної податкової служби та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики .

41.4. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

41.5. Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріус ів не дозволяється.

  Стаття 42.   Листування з платником податків

{ частина 1, стаття 42, Глава 1, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
42.1. Податкові повідомлення – рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою відповідних органів такого контролюючого органу .

42.2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

{ частина 3, стаття 42, Глава 1, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
42.3. Якщо платник податків протягом чотирьох днів з дня надсилання йому контролюючим органом відповідного документа не у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив такий контролюючий орган про зміну податкової адреси, повернення документів, як таких, що не знайшли адресата, не звільняє платника податку від їх виконання. він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

{ частина 4, стаття 42, Глава 1, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
42.4. З платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з органами державної податкової служби може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

    На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, орган державної податкової служби надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (в письмовій або електронній формі) платника податків.

{ стаття 43, Глава 1, Розділ IІ }
  Стаття 43.   Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань

{ частина 1, стаття 43, Глава 1, Розділ IІ }   {ЗУ 4915-VI з 08.07.2012}
43.1. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України ( 4495-17 ) , крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

43.2. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

43.3. Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

43.4. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

{ абзаци 1-3, частина 5, стаття 43, Глава 1, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
43.5. Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України , що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів .

{ абзац 2, частина 5, стаття 43, Глава 1, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України , що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики .

{ абзац 3, частина 5, стаття 43, Глава 1, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

{ стаття 44, Глава 1, Розділ IІ }
  Стаття 44.   Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності

{ абзаци 1-3, частина 1, стаття 44, Глава 1, Розділ IІ }
44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

    Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

{ абзац 3, частина 1, стаття 44, Глава 1, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
    У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), платниками податків вносяться платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

{ абзаци 1-3, 1-4, частина 2, стаття 44, Глава 1, Розділ ІI }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
44.2. Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

{ абзац 2, частина 2, стаття 44, Глава 1, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
    Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

{ абзац 3, частина 2, стаття 44, Глава 1, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}, {ЗУ 4014-VI з 24.11.2011}
    Платники податку на прибуток , що підприємств, прибуток яких оподатковуються за ставкою нуль відсотків та   і які відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154 цього Кодексу, та платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики .

    Методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ( 996-14 ).

{ абзаци 1-2, частина 3, стаття 44, Глава 1, Розділ IІ }
44.3. Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

    У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

44.4. Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

{ абзаци 1-3, частина 5, стаття 44, Глава 1, Розділ IІ }
44.5. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

    Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

    У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

{ абзаци 1-2, частина 6, стаття 44, Глава 1, Розділ IІ }
44.6. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

{ абзац 2, частина 6, стаття 44, Глава 1, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
    Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки ( крім випадків, передбачених абзацом другим у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

{ абзаци 1-4, частина 7, стаття 44, Глава 1, Розділ IІ }
44.7. У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків – фізичної особи або посадової особи платника податків – юридичної особи).

{ абзац 2, частина 7, стаття 44, Глава 1, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    Протягом трьох п’яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

    У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

    У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

44.8. Відокремлені підрозділи, які визначені платником окремого податку, повинні вести облік з такого податку за правилами, встановленими цим Кодексом.

  Стаття 45.   Податкова адреса

{ абзаци 1-3, частина 1, стаття 45, Глава 1, Розділ IІ }
45.1. Платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

    Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби.

    Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

{ абзаци 1-2, частина 2, стаття 45, Глава 1, Розділ IІ }   {ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}
45.2. Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців .

    Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.


{ Глава 2, Розділ IІ }
    ГЛАВА 2.   ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ

{ стаття 46, Глава 2, Розділ IІ }
  Стаття 46.   Податкова декларація (розрахунок)

{ абзаци 1-3, частина 1, стаття 46, Глава 2, Розділ IІ }
46.1. Податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

    Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов’язань.

    Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

{ абзаци 1-3, частина 2, стаття 46, Глава 2, Розділ IІ }
46.2. Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

    Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України ( 436-15 ), подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

{ абзац 3, частина 2, стаття 46, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    У складі фінансової звітності платник податків зазначає тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою Міністерством фінансів України центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики .

46.3. Якщо згідно з правилами, визначеними цим Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.

{ абзаци 1-2, частина 4, стаття 46, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
46.4. Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним контролюючим органом органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики , збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

    У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

{ абзаци 1-6, частина 5, стаття 46, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
46.5. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики .

    У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов’язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

    Форма декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) встановлюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 179.9 статті 179 цього Кодексу.

    Форма спрощеної податкової декларації ( 98-2012-п ), що передбачена пунктом 49.2 статті 49 цього Кодексу, та порядок переходу платників податків на подання такої декларації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

    Форма, порядок та строки подання митної декларації, а також порядок прийняття митним органом митної декларації визначаються з урахуванням вимог митного законодавства України.

    Державні органи, які встановлюють відповідно до цього пункту форми податкових декларацій, зобов’язані оприлюднити такі форми для використання їх платниками податків.

{ абзаци 1-4, частина 6, стаття 46, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}
46.6. Якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган державної податкової служби виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики , який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

{ абзац 2, частина 6, стаття 46, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}
    До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності з податкового періоду за податковий період , що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

{ абзац 3, частина 6, стаття 46, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган державної податкової служби повинен здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням та виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, повинен здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням таких змін, а центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - заходи, пов’язані із застосуванням таких змін.

    Вимоги статей 46 – 50 цього Кодексу не поширюються на декларування товарів (продукції), ввезених на митну територію України або вивезених з неї відповідно до митного законодавства України (крім випадків, визначених у цих статтях), а також на декларування відрахувань до соціальних фондів та інше інформаційне декларування, яке містить економічні відомості про суб’єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків.

{ стаття 47, Глава 2, Розділ IІ }
  Стаття 47.   Особи, які несуть відповідальність за складення податкової звітності

47.1. Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

{ абзаци 1-2, пункт 1, частина 1, стаття 47, Глава 2, Розділ IІ }
47.1.1. юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

    Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;

47.1.2. фізичні особи – платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;

47.1.3. податкові агенти.

{ стаття 48, Глава 2, Розділ IІ }
  Стаття 48.   Складення податкової декларації

{ абзаци 1-2, частина 1, стаття 48, Глава 2, Розділ IІ }
48.1. Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

    Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

48.2. Обов’язкові реквізити – це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

{ абзаци 1-12, частина 3, стаття 48, Глава 2, Розділ IІ }
48.3. Податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити:

    тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

    звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

    звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

    повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

    код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

    реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

    місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

    найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

    дата подання звіту (або дата заповнення – залежно від форми);

{ абзац 11, частина 3, стаття 48, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}
    ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

    підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені   печаткою платника податку (за наявності).

{ абзаци 1-5, частина 4, стаття 48, Глава 2, Розділ IІ }
48.4. У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити:

    відмітка про звітування за спеціальним режимом;

    код виду економічної діяльності (КВЕД) ( va375202-05 );

    код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

    індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

48.5. Податкова декларація повинна бути підписана:

{ абзац 1, пункт 1, частина 5, стаття 48, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}
48.5.1. керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку ;

{ абзац 2, пункт 1, частина 5, стаття 48, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
    Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

48.5.2. фізичною особою – платником податків або його законним представником;

48.5.3. особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

48.6. Якщо податкова декларація подається податковими агентами юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків – фізична особа – таким платником податків.

{ частина 7, стаття 48, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
48.7. Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією , крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу .

{ стаття 49, Глава 2, Розділ IІ }
  Стаття 49.   Подання податкової декларації до органів державної податкової служби

49.1. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

{ абзаци 1-2, частина 2, стаття 49, Глава 2, Розділ IІ }
49.2. Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

    Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

{ абзаци 1-4, частина 3, стаття 49, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
49.3. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

    а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
    б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
    в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

49.4. Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

{ частина 5, стаття 49, Глава 2, Розділ ІI }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
49.5. У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею , а при поданні податкової звітності в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк .

{ абзаци 1-2, частина 6, стаття 49, Глава 2, Розділ IІ }
49.6. У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення органу державної податкової служби з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

    Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) органу державної податкової служби другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

49.7. Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

49.8. Прийняття податкової декларації є обов’язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

{ абзаци 1-2, частина 9, стаття 49, Глава 2, Розділ IІ }
49.9. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

    За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

49.9.1. за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;

49.9.2. у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

49.10. Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється.

49.11. У разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надіслано ї поштою або засобами електронного зв’язку, – протягом п’яти робочих днів з дня її отримання;

49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника – протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

49.12. У разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

49.12.1. подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

49.12.2. оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

49.13. У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

49.14. За кожною заявою платника податків щодо порушення посадовою особою органу державної податкової служби цієї статті в обов’язковому порядку проводиться службове розслідування відповідно до закону.

    За результатами такого розслідування винна посадова особа органу державної податкової служби притягується до відповідальності відповідно до закону.

{ частина 15, стаття 49, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
49.15. Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв’язку та заповнена , вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу , вважається неподаною. та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

49.16. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов’язаний погасити податкове зобов’язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

{ абзаци 1-5, частина 17, стаття 49, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
49.17. Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за процеси інформатизації в Україні що реалізує державну політику у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів , впроваджує та утримує автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» для надання послуг з подання за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді звітності, обов’язковість подання якої встановлено законодавством, до міністерств, інших органів державної влади та фондів загальнообов’язкового державного страхування.

    Автоматизована система «Єдине вікно подання електронної звітності» повинна забезпечувати підтримку роботи засобів електронного цифрового підпису всіх акредитованих центрів сертифікації ключів, що працюють на ринку України відповідно до чинного законодавства.

{ абзац 3, частина 17, стаття 49, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    Опис форматів (стандартів), структура електронних документів, що забезпечує подання електронної звітності до автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності», повинні розміщуватися та підтримуватися в актуальному стані на безоплатній для користувачів основі на загальнодоступних інформаційних ресурсах Міністерства фінансів України центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, та тих органів державної влади, до яких обов’язковість подання звітності встановлена законодавством.

    Автоматизована система «Єдине вікно подання електронної звітності» та всі її компоненти є державною власністю.

    За допомогою автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» або її компонентів можуть надаватися інші послуги.

{ частина 18, стаття 49, Глава 2, Розділ IІ }
49.18. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

49.18.3. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

{ пункт 4, частина 18, стаття 49, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 4661-VI з 28.04.2012}
49.18.4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним , крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу ;

49.18.5. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

{ абзаци 1-2, частина 19, стаття 49, Глава 2, Розділ IІ }
49.19. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

    Для цілей цього Кодексу під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

{ абзаци 1-2, частина 20, стаття 49, Глава 2, Розділ IІ }
49.20. Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

    Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

49.21. Якщо згідно з відповідним розділом цього Кодексу з питань окремого податку, збору звітний (податковий) період не встановлено, податкова декларація подається та податкове зобов’язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового звітного (податкового) періоду, крім випадків, коли подання податкової декларації не передбачено таким розділом цього Кодексу.

{ стаття 50, Глава 2, Розділ IІ }
  Стаття 50.   Внесення змін до податкової звітності    

{ абзац 1, частина 1, стаття 50, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
50.1. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

    Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

{ абзац 3, частина 1, стаття 50, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
    Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний , за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті :

    а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

    б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

    Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

{ частина 2, стаття 50, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
50.2. Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

{ абзац 2, частина 2, стаття 50, Глава 2, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
    Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

50.3. У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

  Стаття 51.   Подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків – фізичним особам

51.1. Податковий агент зобов’язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

51.2. У визначених цим Кодексом випадках розрахунки подаються в електронному вигляді.


{ Глава 3, Розділ IІ }
    ГЛАВА 3.   ПОДАТКОВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

  Стаття 52.   Податкова консультація

{ частина 1, стаття 52, Глава 3, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
52.1. За зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають безоплатно консультації з питань практичного застосування використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом .

52.2. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

{ частина 3, стаття 52, Глава 3, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
52.3. За вибором платника податків консультація надається в усній або , письмовій або електронній формі.
    { зміна 06.08.2011, а застосовується з 01.01.2012 }

{ частина 4, стаття 52, Глава 3, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}, {ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}
52.4. Консультації надаються органом державної податкової служби або митним органом , в якому платник податків перебуває на обліку, або митним органом за місцем митного оформлення товарів, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи.

52.5. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

{ частина 6, стаття 52, Глава 3, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}, {ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}, {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
52.6. Центральний орган контролюючого органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню , у тому числі за допомогою Інтернет - ресурсів .

  Стаття 53.   Наслідки застосування податкових консультацій

{ частина 1, стаття 53, Глава 3, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
53.1. Не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
    { зміни 06.08.2011, а застосовується з 01.01.2012 }

53.2. Виключено.

{ частина 3, стаття 53, Глава 3, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
53.3. Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
    { зміна 06.08.2011, а застосовується з 01.01.2012 }

    Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.


{ Глава 4, Розділ IІ }
    ГЛАВА 4.   ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ ПОДАТКОВИХ ТА/АБО ГРОШОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ, ПОРЯДОК ЇХ СПЛАТИ ТА ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ

  Стаття 54.   Визначення сум податкових та грошових зобов’язань

{ частина 1, стаття 54, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
54.1. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

54.2. Грошове зобов’язання щодо суми податкових зобов’язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку – фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом ІV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

{ частина 3, стаття 54, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
54.3. Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

{ пункт 2, частина 3, стаття 54, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

{ частина 4, стаття 54, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 4915-VI з 08.07.2012}
54.4. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію спеціальної вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов’язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

54.5. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

  Стаття 55.   Скасування рішень контролюючих органів

{ частина 1, стаття 55, Глава 4, Розділ IІ }
55.1. Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

{ абзац 2, частина 1, стаття 55, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}     абзац   виключено.
    Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

{ абзаци 1-3, 1-4, частина 2, стаття 55, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
55.2. Контролюючими органами вищого рівня є:

{ абзац 2, частина 2, стаття 55, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    Державна податкова адміністрація України – для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, – для органів державної податкової служби, які йому підпорядковуються;

{ абзац 3, частина 2, стаття 55, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони) - для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються;

{ абзац 3, 4, частина 2, стаття 55, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі , що реалізує державну політику у сфері митної справи , – для інших митних органів.

  Стаття 56.   Оскарження рішень контролюючих органів

56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

{ абзаци 1-3, частина 3, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }
56.3. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

{ абзац 2, частина 3, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій служб в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони) .

{ абзац 3, частина 3, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    Скарги на рішення державних податкових адміністрацій служб в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до Державної податкової адміністрації України містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони) подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику .

{ абзаци 1-2, частина 4, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }
56.4. Під час процедури адміністративного оскарження обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

    Обов’язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

56.5. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

56.6. У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

56.7. У разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

56.8. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

{ абзаци 1-3, частина 9, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }
56.9. Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

    Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

    Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

{ частина 10, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
56.10. Рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

{ частина 11, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
56.11. Не підлягає оскарженню податкове грошове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

56.12. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

56.13. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

56.14. Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 цього Кодексу.

{ абзаци 1-2, частина 15, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }
56.15. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

    Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

56.16. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою – дата отримання відділенням поштового зв’язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

{ частина 17, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }
56.17. Процедура адміністративного оскарження закінчується:

56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

{ пункт 3, частина 17, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
56.17.3. днем отримання платником податків рішення Державної податкової адміністрації України або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи митної справи;

56.17.4. виключено;

{ абзаци 1-2, пункт 5, частина 17, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкових грошових зобов’язань, що оскаржувались.

    День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків.

{ абзаци 1-5, 1-4, частина 18, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
56.18. З урахуванням строків давності , визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

{ абзац 2, частина 18, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }
    У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.

    Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

    Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

{ абзац 5, 4, частина 18, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
    При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

56.19. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

{ частина 20, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
56.20. Вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюється центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики .

{ частина 21, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
56.21. У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів , або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.    

{ абзац 1, частина 22, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 4652-VI з 19.11.2012} , {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}  
56.22. Якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у вигляді ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли таке обвинувачення повідомлення про підозру базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів підтверджується додатково зібраними доказами відповідно до вимог кримінально-го процесуального законодавства України.

{ абзац 2, частина 22, стаття 56, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 4652-VI з 19.11.2012}
    Порушення кримінальної справи за будь-якими приводами та підставами стосовно платника податків або його службових (посадових) осіб Початок досудового розслідування стосовно платника податків або повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення його службовим (посадовим) особам не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду у в межах процедури апеляційного узгодження.

  Стаття 57.   Строки сплати податкового зобов’язання

{ абзаци 1-3, 1-11, частина 1, стаття 57, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
57.1. Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

    Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

{ абзац 3, частина 1, стаття 57, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
    Суму податкового зобов’язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов’язаний сплатити до закінчення митного оформлення товарів, якщо інше не передбачено податковим законодавством. до/або на день подання митної декларації.  

{ абзац 4, частина 1, стаття 57, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.  

{ абзац 5, частина 1, стаття 57, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев’ять місяців) та не сплачують авансового внеску.  

{ абзац 6, частина 1, стаття 57, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.  

{ абзац 7, частина 1, стаття 57, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов’язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.  

{ абзац 8, частина 1, стаття 57, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов’язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань.  

{ абзац 9, частина 1, стаття 57, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.  

{ абзац 10, частина 1, стаття 57, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.  

{ абзац 11, частина 1, стаття 57, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

{ частина 2, стаття 57, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 4915-VI з 08.07.2012}
57.2. У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків з причин, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України ( 4495-17 ) , а якщо такі строки не визначено, – протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

{ абзаци 1-2, частина 3, стаття 57, Глава 4, Розділ IІ }
57.3. У разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

    У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

57.4. Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов’язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов’язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

{ абзаци 1-2, частина 5, стаття 57, Глава 4, Розділ IІ }
57.5.   Фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені цим Кодексом, через установи банків та поштові відділення.

{ абзац 2, частина 5, стаття 57, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    У разі коли зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом державної податкової служби виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики .

  Стаття 58.   Податкове повідомлення-рішення

{ абзаци 1-4, частина 1, стаття 58, Глава 4, Розділ IІ }
58.1. У разі коли сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

    Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов’язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов’язань платника податків; суму грошового зобов’язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення результатів господарської діяльності або від’ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов’язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов’язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

    До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання та штрафних (фінансових) санкцій.

{ абзац 4, частина 1, стаття 58, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
    Форма та порядок ( z1440-10 ) надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов’язання визначається центральним контролюючим органом органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики .

{ абзаци 1-3, частина 2, стаття 58, Глава 4, Розділ IІ }
58.2. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

    У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

    Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

{ абзаци 1-3, 1-4, частина 3, стаття 58, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}, {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
58.3. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі платнику податків , якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

    Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

    У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

{ абзац 4, частина 3, стаття 58, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
    У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

{ абзац 1, частина 4, стаття 58, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 4652-VI з 19.11.2012}
58.4. У разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов’язаний визначити податкові зобов’язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов’язань за якими встановлена рішенням суду, судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов’язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

{ абзац 2, частина 4, стаття 58, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 4652-VI з 19.11.2012}
    Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов’язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов’язань за якими встановлена рішенням суду, судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

{ абзац 2, частина 4, стаття 58, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 4652-VI з 19.11.2012}
    Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення .

{ стаття 59, Глава 4, Розділ IІ }
  Стаття 59.   Податкова вимога

{ абзаци 1-2, частина 1, стаття 59, Глава 4, Розділ IІ }
59.1. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку ( z1432-10 ), визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

{ абзац 2, частина 1, стаття 59, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}
    Податкова вимога може не надсилатися не надсилається (не вручається) , якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

59.2. Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов’язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання ( 1237-2010-п ) затверджується Кабінетом Міністрів України.

{ абзаци 1-2, частина 3, стаття 59, Глава 4, Розділ IІ }
59.3. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

    Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

{ частина 4, стаття 59, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}
59.4. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

{ частина 5, стаття 59, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}
59.5. У разі коли якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується) , погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. існує на день погашення.

    У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

{ стаття 60, Глава 4, Розділ IІ }
  Стаття 60.   Відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги

60.1. Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов’язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

60.2. У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

60.3. У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

60.4. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу.

60.5. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

{ частина 6, стаття 60, Глава 4, Розділ IІ }   {ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}
60.6. Якщо нарахована сума грошового зобов’язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов’язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається) .

60.7. Контролюючий орган, який надіслав відповідному органу державної податкової служби подання, визначене у пункті 59.2 статті 59 цього Кодексу, зобов’язаний подати такому органу державної податкової служби інформацію про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов’язання. Зазначена інформація надається у порядку ( 1237-2010-п ), визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
 
Перегляд наступної частини Розділу IІ Закону  
 
    Зміни та Н-ПА до Розділу II  ( Закони.   Накази.   • Листи та інше )
  Коментарі, статті, аналіз до статей.   Не дуже цікаві для широкого загалу місця, на нашу думку, розміщатимуться меншим шрифтом.