{ стаття 170, Розділ ІV }
Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
{ частина 1, стаття 170, Розділ ІV }
170.1. Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм).
170.1.1. Податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в
договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
170.1.2. Податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання
в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку,
що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної
в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.
Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України,
виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості
з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом
місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб,
найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не
оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру
орендної плати, зазначеного в договорі оренди.
170.1.3. Нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно
через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують
представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим
агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким,
що ухиляється від сплати податку.
170.1.4. Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 – 170.1.3 цього пункту, оподатковуються
податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.
170.1.5. Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою,
відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету
в строки, встановлені цим Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом
40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу,
сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами
такого року відображаються у річній податковій декларації;
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів
нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір органу державної податкової
служби за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом
Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе
відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності;
{ пункт 6, частина 1, стаття 170, Розділ ІV }
{ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
170.1.6. суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану
з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов'язані надіслати інформацію про укладені
за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до органу державної
податкової служби за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку,
за формою, встановленою центральним органом
державної податкової служби
виконавчої влади, що забезпечує формування державної
фінансової політики .
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе
відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.
{ частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
170.2. Оподаткування інвестиційного прибутку.
170.2.1. Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами
ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування
інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
{ абзаци 1-10, пункт 2, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
{ абзаци 1-12, пункт 2, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
170.2.2. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником
податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання
такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4–170.2.6 цього пункту
(крім операцій з деривативами)
.
При застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 цього пункту податковий
агент – професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування
під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально
підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.
{ абзац 3, пункт 2, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011} виключено.
Якщо платник податку не скористався нормою підпункту 170.2.9 цього пункту,
то професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, не звільняється від виконання вимог
підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 цього розділу щодо подання податковим органам інформації
про виплачені доходи в установленому цим розділом порядку.
Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами,
включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі
та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України,
так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в підпункті 170.2.8 цього пункту.
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:
обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
{ абзац 7, пункт 2, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
{ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}
зворотного викупу
або погашення
інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним
до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа
засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку
коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
{ абзац 10, пункт 2, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку,
вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб,
сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.
{ абзац 11-12, пункт 2, частина 2, стаття 170, Розділ ІV } {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
Інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується як позитивна різниця між доходом,
отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних
або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником
податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами
періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору).
Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними
активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів – учасників фондової біржі, визнається звіт
торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.
{ пункт 3, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
170.2.3. Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими
цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
170.2.4. У разі якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу пакета цінних паперів
(корпоративних прав) чи деривативів, а також протягом наступних 30 календарних днів з дня такого
продажу платник податку придбаває пакет ідентичних цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів, то:
а) інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу, не враховується
під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами;
б) вартість придбаного пакета для цілей оподаткування визначається за ціною
його придбання, але не нижче ніж ціна проданого пакета.
{ абзаци 1-4, пункт 5, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
170.2.5. Якщо платник податку протягом звітного (податкового) року продає інвестиційний
актив за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп у наступному році, чи придбаває опціон
на такий викуп, інвестиційний збиток, який виникає внаслідок такого продажу, не враховується під час
визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.
Якщо платник податку, який продає інвестиційний актив протягом звітного (податкового) року,
внаслідок чого виникає інвестиційний збиток, придбає такий інвестиційний актив або ідентичний йому пакет
у наступному звітному (податковому) році, то для цілей оподаткування вартість такого придбаного пакета визначається
на рівні ціни проданого пакета, відповідно збільшеної або зменшеної на різницю між цінами придбання таких двох пакетів.
Якщо платник податку продає пакет цінних паперів (корпоративні права) чи деривативів
пов'язаним з ним особам, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого продажу, не враховується
під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.
{ абзац 4, пункт 5, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
Якщо платник податку дарує інвестиційний актив або передає його у спадщину,
інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого дарування або передачі у спадщину,
не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.
{ абзаци 1-15, пункт 6, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
170.2.6. До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку
включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами
за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається
як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року,
зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має
від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій
з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
{ абзац 4, пункт 6, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
Інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами чи деривативами визначається
платником податків окремо від операцій з банківськими
металами . При цьому платник податку
визначає інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу
на організованому ринку цінних паперів, окремо від інвестиційного прибутку за операціями з цінними
паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на такому ринку.
Для цілей цього пункту цінні папери чи деривативи визнаються такими, що перебувають
в обігу на організованому ринку цінних паперів та деривативів, за одночасного дотримання таких умов:
{ абзац 6, пункт 6, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
{ЗУ 3610-VI з 07.08.2011}
а) цінні папери та деривативи допущені до обігу хоча б на одній фондовій біржі.
При цьому перелік іноземних фондових бірж визначається
Державною
Національною
комісією з цінних паперів та фондового ринку ;
б) інформація про ціни (котирування) цінних паперів та деривативів публікується
в засобах масової інформації (зокрема електронних) або може бути надана фондовою біржею будь-якій
заінтересованій особі протягом трьох років після дати здійснення операцій з такими цінними паперами чи деривативами;
в) щодо цінних паперів та деривативів розраховується ринкове котирування.
Для цілей цього пункту під національним законодавством розуміється законодавство тієї
держави, на території якої здійснюється обіг цінних паперів чи деривативів (укладення цивільно-правових угод,
що тягне за собою перехід права власності на цінні папери чи деривативи).
Дія підпунктів 170.2.4 та 170.2.5 не поширюється на придбання або продаж цінних паперів
та деривативів, що здійснюються на фондовій біржі, а також у разі:
придбання або продажу пакета акцій розміром понад 25 відсотків статутного капіталу емітента;
викупу акцій емітентом, у тому числі на вимогу власника акцій;
придбання емісійних цінних паперів у процесі їх приватного розміщення;
придбання або продажу цінних паперів, які відповідно до вимог законодавства не можуть
перебувати в обігу на фондовій біржі.
{ абзац 15, пункт 6, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
{ЗУ 3610-VI з 07.08.2011}
Якщо протягом звітного періоду платником податку понесені (нараховані) витрати,
пов'язані з придбанням цінних паперів та деривативів, що мають ознаки фіктивності, встановлені
Державною
Національною
комісією з цінних паперів та фондового ринку,
такі витрати не враховуються при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами або деривативами.
{ пункт 7, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
170.2.7. Для цілей цього пункту:
{ підпункт а), пункт 7, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
а) термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних паперів, деривативів чи
корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом
, а також банківські метали, придбані у банку незалежно
від місця їх подальшого продажу ;
б) термін "пакет цінних паперів" означає окремий цінний папір, фондовий та
товарний дериватив, а також сукупність ідентичних цінних паперів чи фондових та товарних деривативів;
в) термін "ідентичний цінний папір чи дериватив" означає цінні папери
чи деривативи, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.
{ пункт 8, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
170.2.8. Не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу
інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1
пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу;
{ пункт 8, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
{ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку,
визначеному підпунктом 165.1.40
та 165.1.52
пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
У випадках, зазначених у підпунктах "а" і "б" цього підпункту, платник податку
не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму
доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
{ пункт 9, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
{ЗУ 5083-VI з 12.08.2012},
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
170.2.9. Платник податку, який проводить
Податковим агентом платника податку, який здійснює
операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк,
має право укласти договір з таким торговцем про виконання ним
функцій податкового агента.
операції з інвестиційними активами з використанням послуг
професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець
(крім операцій з цінними паперами,
визначеними у підпункті 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу)
.
{ абзац 2, пункт 9, частина 2, стаття 170, Розділ ІV }
{ЗУ 5083-VI з 12.08.2012},
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами
при виконанні функцій податкового агента встановлюється
Міністерством фінансів України
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної фінансової політики ,
спільно з
центральним органом виконавчої влади, який здійснює державне регулювання ринку цінних паперів
Національною комісією з цінних паперів
та фондового ринку .
{ частина 3, стаття 170, Розділ ІV }
170.3. Оподаткування роялті.
170.3.1. Роялті оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів,
за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
{ частина 4, стаття 170, Розділ ІV }
170.4. Оподаткування процентів.
170.4.1. Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати) на його користь доходів,
визначених у пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового місяця з таких
нарахованих (виплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим
агентом до бюджету у строки, визначені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
170.4.2. Податковий агент, який нараховує доходи у вигляді процентів, відображає у податковому розрахунку,
подання якого передбачено підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу, загальну суму таких нарахованих
(сплачених) доходів та загальну суму утриманого з них податку. При цьому інформація щодо окремого банківського
вкладного (депозитного) або поточного рахунку фізичної особи, суми нарахованих на нього процентів,
а також відомостей щодо такої фізичної особи – вкладника не надається.
170.4.3. Оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), нарахованих (виплачених)
на користь фізичних осіб з будь-яких інших підстав, ніж ті, що зазначені у підпункті 170.4.1 цього пункту,
здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються
під час їх виплати за ставками, визначеними у пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
{ частина 5, стаття 170, Розділ ІV }
170.5. Оподаткування дивідендів.
170.5.1. Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати) на його
користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу,
є емітент корпоративних прав або за його дорученням – інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
170.5.2. Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує податок
на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або
звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.
170.5.3. Дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав – резидентом,
що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу,
крім дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними
правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру
дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право),
емітовану таким платником податку, які згідно із підпунктом 153.3.7 пункту 153.3 статті 153 цього
Кодексу прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
170.5.4. Доходи, зазначені у цьому пункті, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.
{ частина 6, стаття 170, Розділ ІV }
170.6. Оподаткування виграшів та призів.
170.6.1. Податковим агентом платника податку під час нарахування (надання) на його користь
доходу у вигляді призів (виграшів) у лотерею чи в розіграші, призів та виграшів у грошовій формі,
одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному
спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
170.6.2. Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших
розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях
чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв'язку з отриманням такого доходу.
Доходи, зазначені у цьому пункті, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.
{ частина 7, стаття 170, Розділ ІV }
170.7. Оподаткування благодійної допомоги.
170.7.1. Не оподатковується та не включається до загального місячного або річного
оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі – благодійна
допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої
послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.
Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.
Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання,
а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів;
170.7.2. не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога,
що надається платнику податку, який постраждав внаслідок:
а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених згідно з Конституцією
України ( 254к/96-ВР ) зонами надзвичайної екологічної ситуації, – у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України;
б) стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру,
які завдали шкоди або створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть
викликати людські жертви чи втрату власності громадян, у зв'язку з якими рішення про залучення (надання) благодійної
допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах,
визначених Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування відповідно.
Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний
чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України,
внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Для цілей цього підпункту вважається цільовою благодійною допомогою та не підлягає оподаткуванню
профспілкова виплата, здійснена за рішенням профспілки, прийнятим в установленому порядку на користь члена такої
профспілки, який має статус постраждалого внаслідок обставин, зазначених у цьому підпункті;
170.7.3. не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі
матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом
звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно
з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, встановленого на 1 січня такого року.
Положення цього підпункту не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення
яких від оподаткування передбачені підпунктом 165.1.47 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Благодійник – юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової
благодійної допомоги у податковій звітності.
У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної
особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми,
якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її
граничний розмір, установлений абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу.
{ пункт 4, частина 7, стаття 170, Розділ ІV }
170.7.4. Не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається
резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості):
а) закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування
платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, інваліда, дитини-інваліда або дитини,
в якої хоча б один із батьків є інвалідом; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини;
дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів,
протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів) у розмірах,
що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування,
крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними
показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов'язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів
з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними
показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі;
лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження
або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань,
які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
протезно-ортопедичним підприємствам, реабілітаційним установам для компенсації вартості платних
реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, наданих платнику податку, визнаному в установленому
порядку інвалідом, або його дитині-інваліду, у розмірах, що не перекриваються виплатами з бюджетів і фонду
загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;
б) будинку маляти, будинку дитини, будинку-інтернату, школі-інтернату (у тому числі спеціальній,
санаторній або для сиріт), дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, школі соціальної реабілітації, притулку для
неповнолітніх; приймальнику-розподільнику системи Міністерства внутрішніх справ України для розподілу благодійної допомоги
між особами, які не досягли вісімнадцятирічного віку та перебувають у цих закладах;
в) державному або комунальному закладу чи благодійній організації, у тому числі Товариству
Червоного Хреста України, що надають послуги особам, які не мають житла, з харчування та облаштування на нічліг;
г) пенітенціарному закладу для поліпшення умов утримання, харчування чи медичного
обслуговування осіб, які перебувають у слідчих ізоляторах чи місцях позбавлення волі, або безпосередньо таким особам;
{ абзац ґ), пункт 4, частина 7, стаття 170, Розділ ІV }
{ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}
ґ) будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів та їх відділенням,
пансіонату для ветеранів війни і праці, геріатричному пансіонату для поліпшення умов їх утримання, харчування,
медичного обслуговування, соціальної реабілітації, реабілітаційному центру, територіальному центру соціального
обслуговування (надання соціальних послуг), центрам обліку і закладам соціального захисту для бездомних
громадян
осіб
, центрам соціальної адаптації осіб,
звільнених з місць позбавлення волі, санаторіям для ветеранів та інвалідів, які утримуються за рахунок державного
та місцевого бюджетів, для розподілу благодійної допомоги між особами, які перебувають у таких закладах;
д) платнику податку, який проводить наукове дослідження або розробку, для відшкодування
вартості обладнання, матеріалів, інших витрат (крім виплат заробітної плати, додаткових благ, інших витрат
для особистих потреб) за умови, якщо результати таких досліджень чи розробок оприлюднюються та не можуть бути
предметом патентування чи інших обмежень у оприлюдненні чи безоплатному поширенні об'єктів права інтелектуальної
(промислової) власності, отриманих у результаті таких досліджень або розробок, а також якщо отримання такої допомоги
не буде передумовою для виникнення будь-яких договірних зобов'язань між благодійником або третьою особою та набувачем
благодійної допомоги у майбутньому, крім обов'язків з цільового використання такої благодійної допомоги;
е) аматорській спортивній організації, клубу для компенсації витрат з придбання або оренди
спортивного знаряддя та інвентарю, користування спортивними майданчиками, приміщеннями чи спорудами для проведення тренувань,
забезпечення участі спортсмена-аматора у спортивних змаганнях, придбання спортивної форми та харчування під час таких змагань.
Термін "аматорська спортивна організація, клуб" означає громадську організацію,
діяльність якої не спрямована на отримання доходу.
Термін "спортсмен-аматор" означає особу, чия спортивна діяльність не спрямована на отримання доходу,
за винятком отримання нагород чи винагород від імені держави, органів місцевого самоврядування або громадських
організацій як України, так і інших держав у вигляді медалей, грамот, пам'ятних призів у негрошовій формі,
а також як сума відшкодування витрат, пов'язаних з відрядженням такого спортсмена-аматора до місця проведення змагання,
у межах встановлених законодавством норм для відрядження працівника;
є) навчальному закладу у вигляді плати за навчання або за надання додаткових послуг
з навчання інваліда, дитини-інваліда або дитини, в якої хоча б один із батьків є інвалідом; дитини-сироти, напівсироти;
дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав;
ж) платнику податків, визнаному в установленому порядку інвалідом,
законному представнику дитини-інваліда для виконання зобов'язань держави згідно із законодавством України по
забезпеченню технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, автомобілем за рахунок бюджетних
коштів (за умови зняття інваліда, дитини-інваліда з обліку на забезпечення такими засобами, виробами, автомобілем
за рахунок бюджетних коштів). Категорії інвалідів і дітей-інвалідів, перелік технічних та інших засобів реабілітації,
виробів медичного призначення, марок автомобілів, зазначених у цьому підпункті, затверджуються законодавством.
До запровадження системи загальнообов'язкового державного соціального медичного
страхування норми підпункту "а" цього підпункту поширюються на загальну суму (вартість) благодійної допомоги,
отриманої набувачем на такі цілі (з урахуванням зазначених у цьому пункті обмежень).
Благодійна допомога, отримана дитячими будинками сімейного типу або прийомними сім'ями,
звільняється від оподаткування, якщо її сума (вартість) не перевищує триста тисяч гривень протягом звітного
податкового року під час дії договору державної опіки.
{ пункт 5, частина 7, стаття 170, Розділ ІV }
170.7.5. Набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів має право на її використання
протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних
за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту. Якщо
цільова благодійна допомога у вигляді коштів не використовується її набувачем протягом такого строку
та не повертається благодійнику до його закінчення, то такий набувач зобов'язаний включити невикористану
суму такої допомоги до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити відповідний податок.
Термін "ендавмент" означає суму коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк
або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів
або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не має права витрачати
або відчужувати основну суму такого ендавменту без згоди благодійника.
170.7.6. Набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до податкового органу з поданням
щодо продовження строку використання такої цільової благодійної допомоги з наведенням обставин, які свідчать
про неможливість її повного використання у зазначені цим пунктом строки, а керівник такого податкового органу
має право прийняти рішення про таке продовження. Якщо податковий орган відмовляє у такому продовженні, його рішення
може бути оскаржене в порядку, визначеному для оскарження рішення контролюючого органу відповідно до цього Кодексу.
170.7.7. Забороняється надавати благодійну допомогу органам державної влади та органам місцевого
самоврядування або створеним ними неприбутковим організаціям або за їх дорученням – третім особам, якщо надання
такої благодійної допомоги є попередньою або наступною умовою видачі платнику податку будь-якого дозволу, ліцензії,
узгодження, надання державної послуги чи прийняття іншого рішення на його користь або прискорення такої видачі,
надання, прийняття (спрощення процедури).
Дії посадових (службових) осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування
з висування таких умов вважаються діями з вимагання коштів або майна у розмірі благодійної чи спонсорської допомоги.
{ частина 8, стаття 170, Розділ ІV }
170.8. Оподаткування доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя (у тому числі
страхування довічних пенсій), недержавного пенсійного забезпечення, пенсійних вкладів та за договорами довірчого управління.
170.8.1. Податковим агентом платника податку – отримувача виплати, довічної пенсії
чи викупної суми є страховик-резидент, який нараховує страхову виплату чи викупну суму за договором
недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового страхування життя.
Податковим агентом платника податку – учасника недержавних пенсійних фондів є адміністратор
недержавних пенсійних фондів, який нараховує виплату за договором з недержавним пенсійним фондом.
Податковим агентом платника податку – вкладника за договором пенсійного вкладу або учасника фонду банківського
управління є банк, який здійснює виплати за договором пенсійного вкладу або рахунком учасника фонду банківського управління.
Податковим агентом платника податку – одержувача одноразової виплати за рахунок коштів
Накопичувального фонду або недержавного пенсійного фонду є адміністратор такого фонду.
{ пункт 2, частина 8, стаття 170, Розділ ІV }
170.8.2. Податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставками,
визначеними у пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу, з:
а) 60 відсотків суми:
одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.
Якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової
виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках;
одноразової страхової виплати за договором страхування довічних пенсій,
за винятком одноразової виплати, передбаченої у підпункті "в" підпункту 170.8.3 цього пункту;
виплати пенсії на визначений строк, що проводиться з недержавного пенсійного фонду
учаснику фонду в порядку та строки, визначені законодавством;
регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування життя,
пенсійних виплат за договором пенсійного вкладу, пенсійних та цільових виплат учасника фонду банківського управління,
виплат довічної пенсії (довічні ануїтети), крім випадків, зазначених у підпункті "а" підпункту 170.8.3 цього пункту;
б) викупної суми у разі дострокового розірвання страхувальником договору
довгострокового страхування життя;
в) суми коштів, з якої не було утримано (сплачено) податок та яка виплачується вкладнику
з його пенсійного вкладу або рахунка учасника фонду банківського управління у зв'язку з достроковим розірванням
договору пенсійного вкладу, договору довірчого управління, договору недержавного пенсійного забезпечення.
{ абзаци 1-7, пункт 3, частина 8, стаття 170, Розділ ІV }
170.8.3. Не оподатковуються під час їх нарахування (виплати) податковим агентом:
{підпункт а), пункт 3, частина 8, стаття 170, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
а) сума регулярних та послідовних виплат (ануїтетів) за договором довгострокового страхування
життя або пенсійних виплат за договором пенсійного вкладу, пенсійних та цільових виплат учасника фонду банківського
управління, пенсійних виплат на визначений строк, одноразових пенсійних виплат або довічних пенсій, нарахованих
платником податку – резидентом
та/або виплачених платнику податку – резиденту
, який не досяг повноліття
або має вік не менше ніж 70 років;
б) сума страхової виплати за договором довгострокового страхування життя,
якщо внаслідок страхового випадку застрахована особа отримала інвалідність I групи;
{підпункт в), пункт 3, частина 8, стаття 170, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
в) сума виплати за договором пенсійного вкладу, виплат з рахунка учасника фонду
банківського управління, виплати пенсії на визначений строк, довічної пенсії або одноразової виплати, якщо вкладник,
учасник фонду банківського управління,
учасник недержавного пенсійного фонду чи застрахована особа отримала інвалідність I групи;
г) сума одноразової пенсійної виплати учаснику недержавного пенсійного фонду
або Накопичувального фонду за рахунок коштів Накопичувального фонду.
Дохід у вигляді страхової виплати або виплати за договором пенсійного вкладу, договором довірчого управління
чи за договором недержавного пенсійного забезпечення, що у разі смерті застрахованої особи сплачується вигодонабувачу
або спадкоємцю платника податку, оподатковується за правилами, встановленими цим Кодексом для оподаткування спадщини.
{ абзац 7, пункт 3, частина 8, стаття 170, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
Сума доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя, пенсійними вкладами,
договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління, та недержавного пенсійного
забезпечення, що підлягають оподаткуванню, зменшується на суму
страхових внесків, сплачених за такими договорами до 1 січня 2004 року.
{ частина 9, стаття 170, Розділ ІV }
170.9. Оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження
або під звіт, не повернутої у встановлений строк.
170.9.1. Податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт
та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме:
а) на відрядження – у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження,
розрахованій згідно з розділом III цього Кодексу;
б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи,
що їх видала, – у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.
Для цілей цього пункту до суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально
підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт
роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку,
придбання та розповсюдження подарунків, в межах граничного розміру таких витрат, передбаченого у розділі
III цього Кодексу, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.
Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти,
за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць,
а у разі недостатності суми доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати
суми такого податку.
У разі коли платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою,
що видала такі кошти, сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час
проведення остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку
включається до податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року.
Якщо повне утримання такої суми податку є неможливим внаслідок смерті платника податку чи визнання
його судом безвісно відсутнім або оголошення його судом померлим, така сума утримується під час нарахування доходу
за останній для такого платника податку податковий період, а в непогашеній частині визнається безнадійною до сплати.
{ пункт 2, частина 9, стаття 170, Розділ ІV }
{ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
170.9.2. Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою,
встановленою центральним органом
державної податкової служби
виконавчої влади, що забезпечує формування державної
фінансової політики , до закінчення
п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням
та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.
За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу
або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.
170.9.3. Дія цього пункту поширюється також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням
деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх,
банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:
а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа – платник податку
отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів
і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;
б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа – платник податку застосував платіжні
проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання картки для виданих
на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його
продовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).
{ частина 10, стаття 170, Розділ ІV }
170.10. Оподаткування доходів, отриманих нерезидентами.
170.10.1. Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються)
на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням
особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів).
170.10.2. У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом,
то вони мають зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється
Національним банком України. При цьому такий банк-резидент вважається податковим агентом під час проведення будь-яких
видаткових операцій з такого рахунка.
У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або в негрошовій формі
нерезидент – отримувач такого доходу зобов'язаний самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) податок до бюджету
протягом 20 календарних днів після отримання таких доходів, але не пізніше закінчення строку його перебування в Україні.
Порядок виконання норм цього підпункту визначається Кабінетом Міністрів України
за погодженням з Національним банком України.
170.10.3. У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту
резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента
щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом
доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку,
що буде застосована до таких доходів.
170.10.4. За результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України,
він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи.
170.10.5. Оподаткування доходів нерезидентів від участі в гастрольних заходах.
Для цілей цього розділу гастрольними заходами визначаються видовищні заходи (концерти,
вистави, циркові, лекційно-концертні, розважальні програми, творчі вечори, виступи пересувних циркових колективів,
пересувні механізовані атракціони типу "Луна-парк" тощо) за участю закладів культури (підприємств, установ
чи організацій), у тому числі самостійних професійних колективів та виконавців сольних концертів.
Дія цього підпункту не поширюється на благодійні гастрольні заходи,
що проводяться відповідно до законодавства України.
Оподаткування доходів нерезидентів від участі в гастрольних заходах здійснюється
податковими агентами на загальних підставах, визначених цим розділом.
До податкових агентів учасників гастрольних заходів прирівнюються суб'єкти господарювання – концертні
майданчики, з якими безпосередньо укладаються договори оренди на провадження гастрольного заходу. Суб'єкти господарювання
– концертні майданчики виконують функції податкових агентів в частині перевірки повноти та своєчасності сплати податку
іноземними учасниками гастрольних заходів (їх представником) або самостійно сплачують податок за відповідним договором
з таким учасником (його представником) до бюджету за місцем розташування таких концертних майданчиків.
{ частина 11, стаття 170, Розділ ІV }
170.11. Оподаткування іноземних доходів.
170.11.1. У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу
включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов'язаний подати
річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
{ абзац 2, пункт 1, частина 11, стаття 170, Розділ ІV } {ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
Суми доходу у вигляді дивідендів з іноземним джерелом їх виплат включаються до загального
річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію,
та оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
170.11.2. У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною
Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном,
він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу
з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 цього Кодексу,
такий платник зобов'язаний подати до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою заяву про перенесення
строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.
У разі неподання в установлений строк
податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.
170.11.3. Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов'язання платника податку:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових
податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
170.11.4. Сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України,
не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого
платника податку відповідно до законодавства України.
{ частина 12, стаття 170, Розділ ІV }
170.12. Оподаткування доходів, отриманих фізичними особами у вигляді плати (відсотків),
що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки.
170.12.1. Податковим агентом платника податку при нарахуванні (виплаті) на його користь плати (відсотків),
що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки, є кредитна спілка,
що оподатковує такий дохід за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.
170.12.2. Кредитна спілка, що виплачує плату (відсотки), що розподіляється на пайові членські
внески членів кредитної спілки, платникам цього податку, надає податковому органу у строки, встановлені цим
Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок про нараховану плату (відсотки) та утриманий на неї податок.
{ стаття 171, Розділ ІV }
Стаття 171. Особи, відповідальні за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку до бюджету
171.1. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку
з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
171.2. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету
податку з інших доходів, є:
а) податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
б) платник податку – для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам,
звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
{ стаття 172, Розділ ІV }
Стаття 172. Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна
{ частина 1, стаття 172, Розділ ІV }
172.1. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного
податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи
земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані
на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею
121 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна
у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
{ абзац 2, частина 1, стаття 172, Розділ ІV } {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки
не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим
або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
172.2. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного
з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного
в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва.
{ абзаци 1-4, частина 3, стаття 172, Розділ ІV }
172.3. Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу,
але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.
При обміні об'єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного:
а) у абзаці першому пункту 172.1 цієї статті, – не оподатковується;
б) у пункті 172.2 цієї статті, – оподатковується за ставкою,
визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
172.4. Під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус
посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку
до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування
державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію
про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.
{ частина 5, стаття 172, Розділ ІV }
172.5. Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:
{ абзац 2, частина 5, стаття 172, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
а) особою,
що
яка
продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;
{ абзац 3, частина 5, стаття 172, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
б) особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду
про зміну власника та перехід права власності на таке майно.
Фізична особа зобов'язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації.
172.6. У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомості,
за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі
податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку.
172.7. Одночасно з дією пункту 172.4 цієї статті, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого
майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).
172.8. Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості,
крім їх успадкування та дарування.
172.9. Дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами –
нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками,
визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
172.10. Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об'єкта
нерухомості підлягає оподаткуванню згідно з положеннями цієї статті.
172.11. Порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об'єктів незавершеного будівництва,
що продаються (обмінюються), визначається Кабінетом Міністрів України.
{ стаття 173, Розділ ІV }
Стаття 173. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна
173.1. Дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного
податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Дохід від продажу об'єкта рухомого майна визначається виходячи з ціни,
зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта.
{ частина 2, стаття 173, Розділ ІV }
173.2. Як виняток з положень пункту 173.1 цієї статті, під час продажу одного з об'єктів
рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом
звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1 відсоток.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року
другого та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера,
підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.
{ абзац 3, частина 2, стаття 173, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
абзац виключено.
Дохід від продажу об'єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла,
моторолера визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної
вартості такого об'єкта та не нижче 25 відсотків вартості такого самого нового об'єкта рухомого майна.
{ абзац 1, частина 3, стаття 173, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
173.3. У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа
чи фізична особа – підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати
всі визначені цим розділом функції податкового агента.
При цьому податковий агент утримує податок за ставками,
визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу
рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.
У разі якщо об'єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи
(її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця,
такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до органу державної податкової служби інформації
про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку,
а платник податку під час укладення договору зобов'язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу
від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна.
173.4. Під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею:
нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого рухомого майна
та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу державної
податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса
інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку, в порядку,
встановленому цим розділом для податкового розрахунку;
суб'єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь
в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору,
щокварталу подає до органу державної податкової служби інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу
та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Для цілей цього пункту платник податку самостійно визначає суму податку
і сплачує його до бюджету через банківські установи.
У разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника та перехід права
власності на рухоме майно сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою,
у власності якої перебував об'єкт рухомого майна, відчужений за таким рішенням, на підставі відображення
ним доходу від такого відчуження у складі загального річного оподатковуваного доходу.
{ частина 5, стаття 173, Розділ ІV }
{ЗУ 4834-VI з 01.07.2012} 173.5. виключено.
173.5. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані повідомляти
органи державної податкової служби за місцем розташування про транспортні засоби, зареєстровані або зняті
з реєстрації протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу,
за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, а також про їх власників.
173.6. Дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними
особами – нерезидентами, оподатковується згідно з цією статтею в порядку, встановленому для резидентів,
за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
173.7. Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок)
об'єкта рухомого майна підлягає оподаткуванню згідно з положеннями цієї статті.
{ частина 8, стаття 173, Розділ ІV }
{ЗУ 4834-VI з 01.07.2012},
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
173.8. Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності
на об'єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.
Норми цієї статті не застосовуються до операцій
з валютними цінностями, які оподатковуються відповідно до підпункту 165.1.51 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
{ стаття 174, Розділ ІV }
Стаття 174. Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті
прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав
{ абзаци 1-10, частина 1, стаття 174, Розділ ІV }
174.1. Об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:
а) об'єкт нерухомості;
б) об'єкт рухомого майна, зокрема:
предмет антикваріату або витвір мистецтва;
природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням
дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;
будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;
інші види рухомого майна;
в) об'єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного),
іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний
майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права;
г) сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами,
а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку,
індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця – учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення;
ґ) готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських
і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду
операцій з нерухомістю.
174.2. Об'єкти спадщини оподатковуються:
174.2.1. за нульовою ставкою:
а) вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення;
б) вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б", "ґ" пункту 174.1 цієї статті,
що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського
піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б" пункту 174.1, що успадковуються дитиною-інвалідом;
в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного
страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної
позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР,
сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та
колишнього Укрдержстраху протягом 1992–1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;
174.2.2. за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини,
що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення;
174.2.3. за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу, для будь-якого об'єкта спадщини,
що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини,
що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.
{ частина 3, стаття 174, Розділ ІV }
174.3. Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
{ абзац 2, частина 3, стаття 174, Розділ ІV }
{ЗУ 4661-VI з 28.04.2012},
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах,
що підлягає оподаткуванню,
включається спадкоємцями до складу загального річного доходу
платника податку і
зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок
до нотаріального оформлення об'єктів спадщини
та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються
за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб
, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок
до нотаріального оформлення об'єктів спадщини .
174.4. Нотаріус щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування
державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право
на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.
Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа
про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об'єкта спадщини.
{ частина 5, стаття 174, Розділ ІV }
{ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}
174.5.
У разі успадкування права на вклад у банку (небанківській фінансовій установі) відповідно до статті 1228
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) податковим агентом є такий банк (небанківська фінансова установа).
У разі переходу права на отримання страхових виплат згідно із статтею 1229 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) податковим агентом є страхувальник – фінансова установа.
174.6. Оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок
(або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.
Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку,
оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.
{ стаття 175, Розділ ІV }
Стаття 175. Визначення суми процентів, сплачених платником податку
за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки
175.1. Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів
за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах,
фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів
за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним
(обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується
чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання,
зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
175.2. У разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту,
частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного
житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного
податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення
податкової знижки, розрахованого відповідно до пункту 175.3 цієї статті.
У разі якщо будинок (квартиру, кімнату) збудовано за рахунок іпотечного житлового кредиту,
частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного
житлового кредиту, нарахована в перший рік погашення такого кредиту, може бути включена до податкової знижки
за результатами звітного податкового року, в якому збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність
платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання, з послідовним перенесенням права
на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником податку сум процентів протягом
передбаченого пунктом 175.4 цієї статті строку дії права на включення частини таких процентів до податкової знижки.
При цьому загальний розмір частини суми процентів, дозволених для включення до податкової знижки, дорівнює добутку
суми процентів, фактично сплачених платником податку – позичальником протягом відповідного звітного податкового року,
що враховується в погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки,
розрахованого відповідно до пункту 175.3 цієї статті.
{ абзаци 1-6, частина 3, стаття 175, Розділ ІV }
175.3. Коефіцієнт, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки
на суму процентів за іпотечним житловим кредитом, обчислюється за такою формулою:
К = МП / ФП ,
де К – коефіцієнт;
МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 квадратним метрам;
ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку
за рахунок іпотечного кредиту.
У разі якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума
фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.
{ абзаци 1-9, частина 4, стаття 175, Розділ ІV }
175.4. Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається
платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
об'єкт житлової іпотеки придбавається;
збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку
та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років,
право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає
у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Платник податку може відновити право на включення частини суми процентів, фактично сплачених
за новим іпотечним житловим кредитом, до податкової знижки без дотримання зазначених у цій статті строків у разі:
а) примусового продажу або конфіскації об'єкта іпотеки у випадках, передбачених законом;
б) ліквідації об'єкта житлової іпотеки за рішенням місцевого органу виконавчої влади
або органу місцевого самоврядування у випадках, передбачених законом;
в) зруйнування об'єкта житлової іпотеки або визнання його непридатним
для використання з причин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
г) продажу об'єкта іпотеки у зв'язку з неплатоспроможністю (банкрутством)
платника податку відповідно до закону.
175.5. У разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму,
витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків,
сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.
{ стаття 176, Розділ ІV }
Стаття 176. Забезпечення виконання податкових зобов'язань
176.1. Платники податку зобов'язані:
а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального
річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього
розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків,
у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
{ пункт a), частина 1, стаття 176, Розділ ІV }
{ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом
державної податкової служби
виконавчої влади, що забезпечує формування державної
фінансової політики ;
б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом,
документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного
прибутку та формується податкова знижка платника податку;
в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках,
коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
На вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень,
визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості,
пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та
підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку;
г) подавати особам, які згідно з цим Кодексом визначені відповідальними
за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження права платника податку,
який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;
ґ) у порядку, визначеному законом, допускати посадових (службових) осіб органу
державної податкової служби на територію або до приміщень, що використовуються платником податку
для отримання доходів від провадження господарської діяльності;
д) здійснювати заходи, передбачені цим Кодексом,
у разі зміни підстав для отримання податкової соціальної пільги;
е) своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму
штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми,
що оскаржується в адміністративному або судовому порядку;
{ пункт є), частина 1, стаття 176, Розділ ІV }
{ЗУ 4661-VI з 28.04.2012}
є) подавати податкову декларацію за результатами
звітного
податкового (звітного)
року у строки, передбачені
цим Кодексом
для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом
календарного року дохід, що оподатковується за ставками,
встановленими пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, виплачується платнику податку
такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами
двома або більше податковими агентами
,
і при цьому загальна
сума такого доходу за будь-який календарний місяць
перевищує десятикратний розмір
річна сума таких оподатковуваних доходів
перевищує сто двадцять розмірів
мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Інші оподатковувані доходи, що були нараховані (виплачені, надані) платникам податку,
ніж зазначені в абзаці першому цього підпункту, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу,
що декларується згідно з цим підпунктом.
Перерахунок податку із задекларованої річної загальної суми оподатковуваних доходів
здійснюється в окремому додатку до податкової декларації у такому порядку:
задекларована річна загальна сума оподатковуваних доходів зменшується на фактично нараховані (утримані)
протягом звітного року податковими агентами суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов'язкових страхових внесків
до недержавного пенсійного фонду та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);
із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, оподатковуються за ставкою у розмірі 15 відсотків,
решта суми – за ставкою у розмірі 17 відсотків.
Нарахований податок із зменшеної загальної суми оподатковуваних доходів зменшується на суму податку,
фактично нарахованого (утриманого) податковими агентами протягом податкового (звітного) року на доходи,
зазначені в абзаці першому цього підпункту, які задекларовані платником податку. Позитивна різниця податку
підлягає сплаті платником податку до відповідного бюджету в порядку, встановленому цим Кодексом.
{ частина 2, стаття 176, Розділ ІV }
176.2. Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:
{ пункт а), частина 2, стаття 176, Розділ ІV }
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету
податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
{ пункт б), абзац 1, частина 2, стаття 176, Розділ ІV }
{ЗУ 3221-VI з 20.04.2011}
б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу
, якщо інше не визначено нормами цього Кодексу,
податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого
з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається
незалежно від того,
виплачує чи ні доходи платникам податку зазначена особа протягом звітного періоду.
лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і
сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ
подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку
до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;
в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого
на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;
г) подавати органу державної податкової служби інші відомості про оподаткування доходів
окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;
{ підпункт ґ), частина 2, стаття 176, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
ґ) нести відповідальність
відповідно до закону в разі неподання
або несвоєчасного подання податкового розрахунку. Зазначені в ньому суми податку, що сплачуються до бюджету,
є узгодженими сумами податкових зобов'язань податкового агента та в разі неповної чи несвоєчасної сплати
стягуються до бюджету разом із сплатою штрафів та пені, які нараховуються від першого до останнього дня строку
подання податкового розрахунку, встановленого
у випадках, визначених
цим Кодексом;
{ пункт д), частина 2, стаття 176, Розділ ІV }
{ЗУ 3221-VI з 20.04.2011}
підпункт д) виключено.
д) подавати до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову
декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою,
встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь
платників податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, що утримані з цих доходів, а також обсяги
перерахованого податку до бюджету.
Така декларація подається незалежно від того, виплачує чи ні доходи платникам податку
податковий агент протягом звітного періоду.
{ стаття 177, Розділ ІV }
Стаття 177. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем
від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування
177.1. Доходи фізичних осіб – підприємців, отримані протягом календарного року від провадження
господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
177.2. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним
оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами,
пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
177.3. Для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість,
не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих
товарів (робіт, послуг).
{ частина 4, стаття 177, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
177.4. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів,
належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат
виробництва (обігу)
операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Не належить до витрат фізичної особи – підприємця вартість придбаного рухомого
і нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації, у разі якщо таке майно придбано до державної реєстрації
фізичної особи – суб'єктом підприємницької діяльності та/або не використовується в такій діяльності.
{ частина 5, стаття 177, Розділ ІV }
177.5. Фізичні особи – підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію
за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного
податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
{ пункт 1, частина 5, стаття 177, Розділ ІV }
177.5.1. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно,
але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах),
та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).
{ абзац 2, пункт 1, частина 5, стаття 177, Розділ ІV } {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше
ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право
зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно
зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою – підприємцем
до настання строку сплати такого авансового платежу до органу державної податкової служби подається заява
у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин,
що призвели до зменшення суми отриманого доходу.
177.5.2. Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку
або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок
до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата
така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій
декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем.
Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1 пункту 177.5 цієї
статті, що настануть у звітному податковому році.
{ пункт 3, частина 5, стаття 177, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
177.5.3. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік
здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації,
з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи
та суми плати за торговий патент
фізичних осіб та збору за провадження
деяких видів підприємницької діяльності
на підставі документального підтвердження факту їх сплати.
Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів
з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.
177.6. У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження
підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються
за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
177.7. Фізична особа – підприємець вважається податковим агентом працівника – фізичної особи,
яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо
будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.
{ частина 8, стаття 177, Розділ ІV }
{ЗУ 4834-VI з 01.07.2012},
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011},
{3205-17 з 07.05.2011}
177.8. Під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від
операцій, здійснюваних
в
у
межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує
здійснення нею підприємницької діяльності,
суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують
податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем,
який
яка
отримує такий дохід, надано
копію свідоцтва
виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних
осіб та фізичних осіб – підприємців
про державну реєстрацію його
копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону
як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу
за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено,
що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника
чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
177.9. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем, який обрав іншу систему
оподаткування доходів від провадження господарської діяльності, здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом.
177.10. Фізичні особи – підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат
та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
{ абзац 2, частина 10, стаття 177, Розділ ІV }
{ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом
державної податкової служби
виконавчої влади, що забезпечує формування державної
фінансової політики .
Фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ).
177.11. Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк,
визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами
від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
177.12. Іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями згідно
із законодавством України, є резидентами, і на них поширюється дія пункту 177.11 цієї статті.
{ стаття 178, Розділ ІV }
Стаття 178. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою,
яка провадить незалежну професійну діяльність
{ частина 1, стаття 178, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
178.1. Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік
в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати
свідоцтво про таку реєстрацію
довідку про взяття на облік
згідно із статтею 65 цього Кодексу.
178.2. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної
професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
{ частина 3, стаття 178, Розділ ІV }
178.3. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і
документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
{ частина 3, стаття 178, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
У разі неотримання свідоцтва
довідки про взяття на облік
особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи,
отримані від такої діяльності без урахування витрат.
178.4. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за
результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.
Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік в органах державної податкової служби
як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій декларації поряд з доходами від провадження незалежної
професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
{ частина 5, стаття 178, Розділ ІV }
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
178.5. Під час виплати суб'єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам,
які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю,
податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії
свідоцтва
довідки
про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило
не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно
з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути
прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
178.6. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність,
зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.
{ абзац 2, частина 6, стаття 178, Розділ ІV }
{ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом
державної податкової служби
виконавчої влади, що забезпечує формування державної
фінансової політики .
178.7. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік
здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.
{ стаття 179, Розділ ІV }
Стаття 179. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації)
{ частина 1, стаття 179, Розділ ІV }
{ЗУ 4661-VI з 28.04.2012}
179.1. Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи
( z0064-93 ) (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу
або інших законів України
.
{ абзац 1, частина 2, стаття 179, Розділ ІV }
{ЗУ 4661-VI з 28.04.2012}
179.2. Відповідно до цього розділу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації
вважається виконаним , якщо він
і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку
отримував доходи:
{ абзац 2, частина 2, стаття 179, Розділ ІV }
{ЗУ 4661-VI з 28.04.2012}
виключно
від податкових агентів,
крім випадків, прямо передбачених цим розділом ;
які згідно з цим розділом
не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
{ абзац 3, частина 2, стаття 179, Розділ ІV }
{ЗУ 4661-VI з 28.04.2012}
виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого
(виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;
{ абзац 3,
4,
частина 2, стаття 179, Розділ ІV }
{ЗУ 4661-VI з 28.04.2012}
від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів
за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу
.
;
{абзац
4,
5, частина 2, стаття 179, Розділ ІV }
{ЗУ 4834-VI з 01.07.2012},
{ЗУ 4661-VI з 28.04.2012},
{ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}
у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються
за нульовою ставкою податку
та/або з яких сплачено податок відповідно
до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу
.
;
{ абзац 6, частина 2, стаття 179, Розділ ІV } {ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}
зазначені у пунктах 167.2 – 167.5 статті 167 цього Кодексу, крім випадків,
коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу;
{ абзац 7, частина 2, стаття 179, Розділ ІV } {ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}
зазначені у підпункті “є” пункту 176.1 статті 176 цього Кодексу від двох і більше податкових агентів,
і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими
агентами не перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного
податкового року.
{абзаци 1-4, частина 3, стаття 179, Розділ ІV }
179.3. Платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані
подати до органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
Орган державної податкової служби протягом 30 календарних днів після надходження
податкової декларації зобов'язаний перевірити визначене податкове зобов'язання, сплату належної суми податку
і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, що подається
до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.
{ абзац 3, частина 3, стаття 179, Розділ ІV }
{ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
Форма такої довідки встановлюється центральним органом
державної податкової служби
виконавчої влади, що забезпечує формування державної
фінансової політики .
Порядок ( 1243-2010-п ) застосування цього пункту визначається Кабінетом Міністрів України.
{ частина 4, стаття 179, Розділ ІV }
179.4. Платники податку звільняються від обов'язку подання податкової декларації в таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні
інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі,
перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених цим розділом.
{ частина 5, стаття 179, Розділ ІV }
179.5. Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально
уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.
179.6. Обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку
покладається на таких осіб:
опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих неповнолітньою особою або особою,
визнаною судом недієздатною;
спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом
звітного податкового року платником податку, який помер;
державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій
кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.
179.7. Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним,
сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Сума податкових зобов'язань, донарахована органом державної податкової служби,
сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.
179.8. Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок,
відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу,
зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
{ абзаци 1-8, частина 9, стаття 179, Розділ ІV }
{ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
179.9. Форма податкової декларації встановлюється
Міністерством фінансів України
центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної фінансової політики ,
виходячи з таких умов:
загальна частина податкової декларації повинна мати спрощений вигляд
та не містити відомостей про доходи (витрати), що отримує (несе) незначна кількість платників податку;
{ абзац 3, частина 9, стаття 179, Розділ ІV }
{ЗУ 4661-VI з 28.04.2012}
податкова декларація є уніфікованою та єдиною для всіх
законодавчо встановлених
встановлених цим розділом
випадків її подання;
{ абзац 4, частина 9, стаття 179, Розділ ІV }
{ЗУ 4661-VI з 28.04.2012}
абзац виключено.
відомості про доходи, майновий стан, витрати, зобов'язання фінансового характеру, інформація щодо
вказаних відомостей членів сім'ї надаються окремими категоріями громадян, визначеними відповідно до законодавства;
{ абзац 5, частина 9, стаття 179, Розділ ІV }
розрахунки окремих видів доходів (витрат) мають міститися в додатках до податкової декларації,
що заповнюються виключно платниками податку за наявності таких доходів (витрат);
податкова декларація та додатки до неї мають складатися з використанням загальновживаної термінології,
а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення;
податкова декларація та додатки до неї мають ідентифікувати платника податку та містити інформацію,
необхідну для визначення суми його податкових зобов'язань або суми податку, що підлягає поверненню
у разі використання платником податку права на податкову знижку.
Бланки податкових декларацій мають безоплатно надаватися органами державної податкової служби
платникам податку на їх запит, а також бути загальнодоступними для населення.
{ частина 10, стаття 179, Розділ ІV }
179.10. Платник податку до 1 березня року, що настає за звітним періодом, має право звернутися
з запитом до відповідного органу державної податкової служби з проханням надати роз'яснення щодо заповнення річної
податкової декларації, а орган державної податкової служби зобов'язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням.
{ частина 11, стаття 179, Розділ ІV }
{ЗУ 4661-VI з 28.04.2012}
179.11. Фізичні особи у випадках та обсягах,
визначених законом, подають податкову декларацію, де зазначаються відомості про доходи, майновий стан, витрати,
зобов'язання фінансового характеру, а також в додатку до податкової декларації зазначається інформація
щодо вказаних відомостей членів сім'ї в усіх випадках її подання, передбачених законом.
Податкова декларація та додатки до декларації подаються фізичною особою згідно з цією статтею протягом
будь-якого податкового періоду у звітному податковому році із зазначенням доходів (активів) станом на день її подання.
, які декларують майно, доходи, витрати і зобов'язання
фінансового характеру відповідно до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ),
подають податкову декларацію виключно у випадках, передбачених цим розділом.
{ частина 11, стаття 179, Розділ ІV }
{ЗУ 5083-VI з 12.08.2012}
179.12. За зверненням платника податку орган державної податкової служби,
до якого було подано податкову декларацію, видає довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи
(податкову декларацію) за формою, встановленою центральним органом
державної податкової служби
виконавчої влади, що забезпечує формування державної
фінансової політики .
|
|