станом на  

      Зміст    
 

 
  Податковий кодекс України   сьогодні
  Текст Розділу XI   ( статті 262-264 )   на сайті ВРУ   ~ стор. 30 - 31 29 - 31 27 - 29 27 - 29

  Станом до 01.07.2012 в розділ всі зміни внесено
 
Розділ XI.   ПЛАТА ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ  
 
{ стаття 262, Розділ XI }
  Стаття 262.   Плата за користування надрами
    Плата за користування надрами – загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:
    плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
    плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.


{ стаття 262, Розділ XI }

  Стаття 263.   Плата за користування надрами для видобування корисних копалин


263.1. Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – платники)


263.1.1. Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.


263.1.2. У разі укладення власниками спеціальних дозволів на користування надрами з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов'язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів на користування надрами.


263.1.3. Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.  


263.2. Об'єкт оподаткування


263.2.1. Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.


263.2.2. До об'єкта оподаткування належать:

    а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

    б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;

    в) обсяг погашених запасів корисних копалин.


263.2.3. До об'єкта оподаткування не належать:

    а) не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів;

    б) видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

    в) корисні копалини, видобуті з надр при створенні, використанні, реконструкції геологічних об'єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

    г) дренажні та супутньо-пластові підземні води, які не враховуються в державному балансі запасів корисних копалин, що видобуваються при розробці родовищ корисних копалин або при будівництві та експлуатації підземних споруд, і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб, за винятком обсягів, які використовуються для власних технологічних потреб, пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

    ґ) видобуті корисні копалини, які без набуття та/або збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища;

    д) обсяг природного газу, визнаного рециркулюючим відповідно до розділу I, який визначається платником за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин із дотриманням самостійно затверджених платником відповідно до вимог ліцензійних умов схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу;

    е) обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території;


{ абзац є), підпункт 3, пункт 2, стаття 263, Розділ XI }   {ЗУ 3387-VI з 01.07.2011}

    є) обсяги запасів корисних копалин, що згідно із затвердженими в установленому законодавством порядку технічними проектами (планами) їх розробки залишені у звітному (податковому) періоді в охоронних і бар'єрних ціликах (між шахтами), у тому числі у ціликах загальношахтного призначення, для запобігання обрушенню земної поверхні, прориву води у гірничі виробки та збереження наземних або підземних об'єктів.


263.3. Види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.

263.4. Види погашених запасів корисних копалин визначаються платником на підставі висновків державної експертизи запасів корисних копалин відповідної ділянки надр, що виконана не раніше ніж за десять років до дати списання запасів корисних копалин з балансу гірничодобувного підприємства.


263.5. База оподаткування

263.5.1. Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

263.5.2. Порядок визначення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлено пунктом 263.6 цієї статті.

263.5.3. Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 263.9 цієї статті затверджено абсолютні ставки плати (Сазн) у вартісному (грошовому) вираженні, база оподаткування тотожна об'єкту оподаткування.


263.6. Визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)

263.6.1. Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:

    за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);  

{ абзац 3, підпункт 1, пункт 6, стаття 263, Розділ XI }  

    за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) .  

{ абзац 1, підпункт 2, пункт 6, стаття 263, Розділ XI }  

263.6.2. У разі обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

    Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період зменшується на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

    Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов'язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов'язань (поставки) за відповідним договором, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, якщо такі господарські зобов'язання (поставки) виконані або мали бути виконаними за відповідним договором.

    Сума доходу, отримана від реалізації обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в іноземній валюті, обраховується в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату реалізації таких корисних копалин.

263.6.3. До витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать:

    а) витрати, пов'язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж із споживачем) споживачу, а саме:

    з доставкою (перевезенням, транспортуванням) магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом;

    із зливанням, наливанням, навантаженням, розвантаженням та перевантаженням;

    з оплатою послуг портів, зокрема портових зборів;

    з оплатою транспортно-експедиторських послуг;

    б) витрати з обов'язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства;

    в) митні податки та збори у разі реалізації за межі митної території України.

263.6.4. Вартість одиниці кожного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до підпункту 263.6.2 пункту 263.6 цієї статті, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника.

263.6.5. У разі обчислення вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника за податковий (звітний) період включаються:

    а) матеріальні витрати, що належать до витрат згідно з розділом III цього Кодексу, у тому числі витрати, пов'язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов'язаних із:

    зберіганням;
    транспортуванням;
    пакуванням;

    проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розділі I цього Кодексу, для реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

    виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг);

    б) витрати з оплати праці, що належать до витрат згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

    в) витрати з ремонту основних засобів, що належать до складу витрат згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов'язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

    г) інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилась у зв'язку із сезонними умовами провадження видобувних робіт згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:

    які виникають в результаті формування фінансових резервів;

    на сплату процентів боргових зобов'язань платника;

    на плату за користування надрами для видобування корисних копалин;

    на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

    Під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:

    а) сума нарахованої амортизації, що визначається згідно з розділом III цього Кодексу, крім суми нарахованої амортизації на основні фонди і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов'язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

    б) сума амортизації витрат, пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) згідно з розділом III цього Кодексу.

263.6.6. У разі якщо мають місце державні субвенції для гірничодобувних підприємств, визначення вартості видобутої мінеральної сировини (корисної копалини) здійснюється без урахування субвенції, розміри якої для кожної ділянки надр обчислюються на підставі калькулювання собівартості видобутої корисної копалини за матеріалами бухгалтерського обліку провадження господарської діяльності в межах такої ділянки надр.

263.6.7. Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.

    У разі якщо після виникнення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), платник у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником визнані та виконані відповідні зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов'язань з плати для нового відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов'язань за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничодобувного підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов'язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.

263.6.8. Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів).

263.6.9. Розрахункова вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою:
              Вмп + (Вмп х Крмпе)
    Цр = ------------------------------ ,
                    Vмп

    де   Вмп – витрати, обчислені згідно з підпунктами 263.6.5 – 263.6.8 цього пункту (у гривнях);

    Крмпе – коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених Державною комісією України по запасах корисних копалин (десятковий дріб);

    Vмп – обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за податковий (звітний) період.

263.6.10. Вартість руд урану та золота, видобутих з корінних родовищ, обчислюється з урахуванням ціни реалізації за податковий (звітний) період (у разі відсутності реалізації у цей період – за найближчі попередні податкові періоди) хімічно чистого металу без урахування податку на додану вартість, зменшеної на суму витрат платника на збагачення (афінаж) та доставку (перевезення, транспортування) споживачу. Вартість одиниці видобутих корисних копалин визначається з урахуванням частки (в натуральному вимірі) вмісту хімічно чистого металу в одиниці видобутих корисних копалин.


263.7. Порядок обчислення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин  

263.7.1. Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 263.9 цієї статті ставки плати (Свнз) встановлено у відносних показниках (відсотках), податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Пзн) для відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою:

            Пзн = Vф x Вкк x Свнз x Кпп ,

    де   – обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму);

    Вкк – вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з пунктом 263.6 цієї статті;  

{ абзац 5, підпункт 1, пункт 7, стаття 263, Розділ XI }  

    Свнз – величина ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин , встановлена у пункті 263.9 цієї статті;

    Кпп – коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 263.10 цієї статті.

263.7.2. Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 263.9 цієї статті встановлено абсолютні ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Сазн) у вартісному (грошовому) вираженні, податкові зобов'язання з плати (Пзн) для відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою:

            Пзн = Vф x Сазн x Кпп ,

    де   – обсяг (кількість) відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин у межах однієї ділянки надр у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму);

    Сазн – величина визначеної в абсолютних значеннях ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановлена у пункті 263.9 цієї статті;

    Кпп – коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 263.10 цієї статті.


263.8. Порядок визначення обсягу (кількості) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та обсягу (кількості) погашених запасів корисних копалин

263.8.1. Обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником плати у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно до вимог затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції та нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничодобувних підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

    Залежно від відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її кількість визначається в одиницях маси або об'єму.

263.8.2. Обсяг (кількість) погашених запасів корисних копалин визначається платником самостійно з дотриманням вимог актів законодавства з питань гірничого нагляду за раціональним використанням надр.

    Залежно від відповідного виду погашених запасів корисних копалин їх кількість визначається в одиницях маси або об'єму.  

{ пункт 9, стаття 263, Розділ XI }   {ЗУ 4235-VI з 01.01.2012} , {ЗУ 3387-VI з 01.07.2011}
263.9. Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
Корисні копалини Назва корисної копалини Одиниця виміру За одиницю погашених запасів корисних копалин , гривень За одиницю видобутих корисних копалин , гривень Від вартості видобутих корисних копалин , відсотків
    грн грн %
Корисні копалини загальнодержавного значення    
    Горючі корисні копалини :
нафта, конденсат тонн 147,63
газ природний, у тому числі газ, розчинений у нафті (нафтовий (попутний) газ), етан, пропан, бутан тис. куб. метрів 37,78 42,05
вугілля кам'яне марки антрацит тонн 4,79 5,33
енергетичне та інші марки кам'яного вугілля -"- 3,15 3,51
вугілля буре тонн -"- 0,51 0,57
торф, сапропель -"- 0,53 0,59
    Металічні руди :
залізна руда для збагачення -"- 3,27 3,64
залізна руда для збагачення з вмістом магнетитового заліза менше 20 відсотків -"- 0,80 0,89
залізна багата -"- 10,29 11,45
марганцева -"- 13,00 19,50 21,70
титанова (розсипних родовищ) -"- 2,39 3,59 3,99
титано-цирконієва (розсипних родовищ) -"- 4,43 6,65 7,40
нікелева (силікатна) -"- 5,82 8,73 9,72
хромова -"- 6,58 9,87 10,98
ртутна -"- 0,35 0,53 0,59
уранова -"- 1,91 2,87 3,19
золота -"- 9,57 14,36 15,98
ванадію -"- 5,5 6,12
гафнію -"- 8,5 9,46
бариту -"- 5,8 6,45
    Сировина формувальна та для огрудкування залізорудних концентратів
    Сировина формувальна та для огрудкування залізорудних концентратів – глина бентонітова -"- 2,15 3,23 3,59
    Сировина вогнетривка :
доломіт -"- тонн 10,15 11,30
кварцит та пісок кварцовий для металургії -"- 7,50
пісок формувальний -"- 15,12 22,68 25,24
кварцит для виробництва кремнію -"- 2,37 2,64
сировина високоглиноземна за виключенням , крім глин (кіаніт (дистен), силіманіт, ставроліт) куб. метрів 0,74 1,11 1,23
    Сировина флюсова
    Сировина флюсова – вапняк (флюсовий) тонн 10,15 11,30
    Сировина хімічна :
сірчана руда -"- 3,89 5,84 6,50
сіль кам'яна (галіт) -"- 5,26 5,85
сіль кам'яна (галіт) для харчової промисловості -"- 5,26 5,85
сіль калійно-магнієва -"- 3,00
крейда для виробництва соди -"- 15,44 23,16 25,78
вапняк для цукрової промисловості -"- 15,28 22,92 25,51
крейда для хімічної промисловості тонн -"- 15,37 23,06 25,67
    Сировина агрохімічна
    Сировина агрохімічна – фосфорити (агроруди) -"- 1,38 2,07 2,30
    Сировина для мінеральних пігментів
с     Сировина для мінеральних пігментів -"- 3,63 5,45 6,07
    Електро- та радіотехнічна сировина :
графітова руда -"- тонн 2,32 3,48 3,87
пірофіліт -"- 20,41 30,62 34,08
озокерит -"- 20,73 31,01 34,51
    Сировина оптична та п'єзооптична
с     Сировина оптична та п'єзооптична кілограмів 8,16 12,24 13,62
    Сировина адсорбційна
    Сировина адсорбційна – бентоніт, палигорскіт, цеоліт, сапоніт тонн 2,19 3,29 3,66
    Сировина абразивна
с     Сировина абразивна -"- 1,25 1,88 2,09
    Сировина ювелірна (дорогоцінне каміння)
    Сировина ювелірна (дорогоцінне каміння) – бурштин, топаз, моріон, берил тощо кілограмів,
грамів,
каратів
5,00
    Сировина ювелірно-виробна (напівдорогоцінне каміння)
с     Сировина ювелірно-виробна (напівдорогоцінне каміння) кілограмів 4,00
    Сировина виробна
с     Сировина виробна тонн,
куб. метрів
4,00
    Сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння)
с     Сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння) куб. метрів 3,00
    Сировина скляна та фарфоро-фаянсова :
польовий шпат (пегматит) тонн 5,00
пісок для виробництва скла -"- 7,50
    Сировина цементна
с     Сировина цементна -"- 10,18 15,27 16,99
    Сировина для пиляних стінових матеріалів
с     Сировина для пиляних стінових матеріалів куб. метрів 3,00
    Сировина петрургійна та для легких заповнювачів бетону :
перліт тонн 2,11 3,17 3,53
сировина для виробництва мінеральної вати (андезит, андезито-базальт, базальт) -"- 7,50
    Сировина для покриття доріг
    Сировина для покриття доріг – бітуми -"- 5,05 7,58 8,44
    Підземні води :
мінеральні для промислового розливу куб. метрів 23,54 35,31 39,30
мінеральні (лікувальні та лікувально-столові питні) для внутрішнього використання лікувальними закладами -"- 8,49 12,74 14,18
мінеральні (лікувальні) для зовнішнього використання лікувальними закладами -"- 5,67 8,51 9,47
промислові (розсіл) -"- 0,55 0,83 0,92
теплоенергетичні (термальні) -"- 0,46 0,69 0,77
прісні підземні води 100 куб. метрів 5,36 8,04 8,95
    Поверхневі води
    Поверхневі води – ропа (лікувальна, промислова) куб. метрів 0,51 0,77 0,86
    Грязі лікувальні
г     Грязі лікувальні -"- 6,13 9,20 10,24
Корисні копалини місцевого значення    
    Сировина для будівельного вапна та гіпсу :
крейда і вапняк на вапно, крейда будівельна тонн 15,12 22,68 25,24
гіпс -"- 15,41 23,12 25,73
    Сировина для хімічних меліорантів ґрунтів
    Сировина для хімічних меліорантів ґрунтів – вапняк -"- 10,02 15,03 16,73
    Сировина для бутового каменю
с     Сировина для бутового каменю каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в у тому числі для щебеневої продукції) -"- 7,50
    Сировина піщано-гравійна :
сировина піщано-гравійна -"- 5,00
сировина піщано-глиниста для закладки вироблених просторів, будівництва дорожніх их насипів, дамб тощо куб. метрів 0,82 1,23 1,37
    Глинисті породи :
глина тугоплавка тонн 5,00
каолін первинний -"- 5,00
глина вогнетривка -"- 5,00
каолін вторинний -"- 5,00
сировина керамзитова -"- 5,00
сировина цегельно-черепична -"- 5,00
 

{ пункт 2, частина 9, стаття 263, Розділ XI }   {ЗУ 4834-VI з 01.07.2012}

263.9.2. Додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті внаслідок виконання діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр, оподатковуються за ставкою 2 відсотки від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.

    Порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, порядок визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, а також порядок контролю за виконанням таких інвестиційних проектів (програм), визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку.

    Перелік ділянок надр та/або об’єктів ділянок надр, на яких реалізуються нові інвестиційні проекти (програми, договори), визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі.

    Норми цього підпункту поширюються на:

    підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше;

    господарські товариства, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава;

    дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств;

    учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше, господарських товариств, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств становить 25 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність";

    абзац перший пункту 263.10 після слів "корисних копалин" доповнити словами "крім ставок плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейнового типу, газу колекторів щільних порід.
 

{ частина 10, стаття 263, Розділ XI }

263.10. Коригуючі коефіцієнти

    До ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування:

Критерії застосування коефіцієнта Величина коефіцієнта
Видобування позабалансових запасів корисних копалин * 0,5
Видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ 0,5
Видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов'язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) 2
Видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами 0,85
Видобування запасів з родовищ, які в порядку, визначеному законодавством, визнані як дотаційні запаси 0,01
Видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти 0,7

* За умови, що запаси корисних копалин віднесено до такої категорії на підставі річного плану гірничих робіт або за результатами геолого-економічної оцінки, проведеної не раніш як за 10 років до виникнення податкових зобов'язань.


263.11. Порядок подання податкових розрахунків

263.11.1. Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби:

    за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;

    за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

263.11.2. У разі якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подається органу державної податкової служби за місцем обліку платника.

263.11.3. Податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об'єкта.


263.12. Порядок сплати податкових зобов'язань

    Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби:

    за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;

    за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.


263.13. Контроль та відповідальність платників

263.13.1. Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

    Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

    Органи державної податкової служби для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів згідно з пунктом 263.10 цієї статті у встановленому законодавством порядку можуть залучати органи державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду.

263.13.2. За фактами, які відбуваються протягом шести місяців, щодо невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин або невиконання платником податкових зобов'язань з цієї плати, центральний орган державної податкової служби порушує перед відповідним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади питання зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу.

263.13.3. До доходів, що виникли у платника в результаті реалізації таким платником прав користування ділянкою надр у період невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за виключенням випадків донарахувань та штрафних санкцій за результатами перевірок контролюючих органів) протягом шести місяців, а також на період зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу, застосовується адміністративно-господарська санкція у вигляді вилучення отриманого (нарахованого) платником або відповідним контролюючим органом прибутку (доходу) від господарської діяльності з видобування корисних копалин.

263.13.4. Органи державного гірничого нагляду у місячний термін після прийняття відповідного рішення надсилають до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки.


{ пункт 5, частина 13, стаття 263, Розділ XI }   {ЗУ 3609-VI з 06.08.2011}

263.13.5. Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр у місячний термін після прийняття відповідного рішення надсилають до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, копію затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції з конкретизацією порядку визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

{ стаття 264, Розділ XI }

  Стаття 264.   Плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин


264.1. Платники плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

264.1.1. Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи – суб'єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для:

    а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;
    б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;
    в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;
    г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;
    ґ) провадження інших видів господарської діяльності.


264.2. Об'єкт оподаткування

264.2.1. Об'єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:

    а) для зберігання природного газу та газоподібних продуктів – активний об'єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);

    б) для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів – об'єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);

    в) для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності – площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).


264.3. Плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:

264.3.1. з військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, що фінансуються за рахунок державного бюджету;

264.3.2. за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об'єктів міського комунального господарства;

264.3.3. за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.


{ пункт 4, стаття 264, Розділ XI }   {ЗУ 4235-VI з 01.01.2012}

264.4. Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

    Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання:

Характер користування надрами Вид користування надрами Одиниця виміру Ставка плати за користування надрами в цілях,
не пов'язаних з видобуванням корисних копалин,
за одиницю обсягу користування надрами,
гривень на рік
Використання підземного простору надр – пористих чи тріщинуватих геологічних утворень (пластів-колекторів) зберігання природного газу та газоподібних продуктів тис. куб. метрів активного об'єму 0,23 0,26
Використання підземного простору – спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер) зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів куб. метрів 0,23 0,26
витримування виноматеріалів, виробництво і зберігання винопродукції кв. метрів 0,64 0,71
вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин -"- 0,37 0,41
зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів -"- 0,27 0,30
провадження іншої господарської діяльності -"- 0,91 1,01

264.5. Порядок обчислення податкових зобов'язань та строк сплати

264.5.1. Платник плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

    У разі якщо місце обліку платника не збігається із місцезнаходженням ділянки надр, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, подається органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації.

264.5.2. Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

    У разі якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації копію платіжного документа про сплату податкових зобов'язань з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за податковий (звітний) період.

264.6. Контроль та відповідальність платників

264.6.1. Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

    Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

    Контроль за правильністю визначення обсягів використання надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюють органи державного гірничого нагляду в установленому порядку.

    Органи державного гірничого нагляду у місячний строк з дня видачі чи вилучення акта про надання гірничого відводу подають органам державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр інформацію про зміни у переліку користувачів надр.
 
 
 
  Коментарі, статті, аналіз.
  Не дуже цікаві для широкого загалу місця, на нашу думку, розміщатимуться меншим шрифтом.