станом на

    Зміст    
 
 
  Закон № 2464 вiд 08.07.2010 р.   Про збір та облік єдиного внеску
  на загальнообов'язк.держ.соціал.страхування. Розд.V-VIII (част.2, ст.16-26, пп.1-12)
  на сайті ВРУ ~ стор. 3 - 5   Станом на 01.09.2013 в Закон зміни внесено
 
 
 

    Розділ VI.   ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДОХОДІВ І ЗБОРІВ, ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ ТА ФОНДІВ ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ У СФЕРІ ЗБОРУ ТА ОБЛІКУ ЄДИНОГО ВНЕСКУ.     ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗБІР ТА ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ЄДИНОГО ВНЕСКУ
  { стаття 23, розділ VI }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
  Стаття 23.   Повноваження Повноваження Пенсійного фонду та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування  

{частина 1, стаття 23, розділ VI }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
  1. На виконання своїх повноважень Пенсійний фонд та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право :

    1) безоплатно отримувати від Пенсійного фонду органів доходів і зборів відомості про суми надходжень від сплати ЄВ , фінансових санкцій та суми коштів, перерахованих на їхні рахунки, а в разі виявлення розбіжностей – письмову інформацію про причини таких розбіжностей ; .

    2) безоплатно отримувати доступ до баз даних Державного реєстру в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.  

{частина 2, стаття 23, розділ VI }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
  2. Фонди Пенсійний фонд та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування зобов'язані:  

{пункт 1), частина 2, стаття 23, розділ VI }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}, {ЗУ 5462-VI з 09.12.2012}
    1) своєчасно надавати Пенсійному фонду центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відомості про свої рахунки, відкриті в Державному казначействі України центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для перерахування на них страхових коштів , та завчасно повідомляти про зміну таких рахунків;  

{пункт 2), частина 2, стаття 23, розділ VI }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}, {ЗУ 5462-VI з 09.12.2012}
    2) надавати Пенсійному фонду відомості, необхідні для відкриття рахунків Пенсійним фондом у Державному казначействі України центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відповідно до цього Закону.  

{ частина 3, пункт 2), частина 2, стаття 23, розділ VI }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
  3.   2) Фонди центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, Пенсійний фонд, фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування та Пенсійний фонд здійснюють обмін інформацією також в інших у випадках, передбачених цим Законом. Порядок здійснення такого обміну визначається Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, спільно з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.  

{ Стаття 24, розділ VI }
  Стаття 24.   Обов'язки банків щодо дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску  

{ частина 1, стаття 24, розділ VI }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}, {ЗУ 4839-VI з 16.12.2012}
  1. Банки під час відкриття рахунків зобов'язані вимагати від юридичних та ФО , зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, документи, що підтверджують їх взяття на облік в органі Пенсійного фонду органі доходів і зборів як платників ЄВ , або виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (для осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п’ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, взяття на облік яких у Пенсійному фонді України в органі доходів і зборів здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" ( ЗУ 755-15 ) ) .  

{ частина 2, стаття 24, розділ VI }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}, {ЗУ 5462-VI з 09.12.2012}
  2. Банки приймають від платників ЄВ , зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується ЄВ , та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум ЄВ або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку ( z0953-10 Проект наказу МінДохУ ) , визначеному правлінням Пенсійного фонду центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику , за погодженням з НБУ та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики , що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення .  

{абзац 2, частина 2, стаття 24, розділ VI }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
    У разі невиконання цієї вимоги банки за рахунок власних коштів у порядку, встановленому НБУ , сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду органу доходів і зборів суму, що дорівнює сумі несплаченого ЄВ , з правом зворотної вимоги до платників ЄВ щодо відшкодування цієї суми.  

  Стаття 25.   Заходи впливу та стягнення  

{частина 1, стаття 25, розділ VI }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
  1. Рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками ЄВ , посадовими особами і ЗО .

    Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ .  

  2. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники ЄВ зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.  

  3. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.  

{ абзац 1-7, частина 4, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}, {ЗУ 5462-VI з 09.12.2012}
  4. Територіальний орган Пенсійного фонду Орган доходів і зборів у порядку, за формою і в та у строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики , що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику , надсилає платникам ЄВ , які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

    Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.  

{ абзац 3, частина 4, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
    Платник ЄВ зобов'язаний протягом десяти робочих календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.  

{ абзац 4, частина 4, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}, {ЗУ 5462-VI з 09.12.2012}
    У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник ЄВ узгоджує її з органом Пенсійного фонду доходів і зборів в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики , що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку .  

{ абзац 5, частина 4, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
    Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.  

{ абзац 6, частина 4, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
    Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.  

{ абзац 7, частина 4, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
    Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.  

{ абзац 5, 8, частина 4, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
    У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду доходів і зборів не досягнуто, платник ЄВ зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.  

{ абзац 6, 9, частина 4, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
    У разі якщо платник ЄВ протягом десяти робочих календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду доходів і зборів , не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.  

{ абзац 7, 10, частина 4, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
    У випадках, зазначених в абзаці шостому дев’ятому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.  

{ частина 5, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
  5. Вимога територіального органу Пенсійного фонду органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.  

  6. За рахунок сум, що надходять від платника ЄВ або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми ЄВ зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.  

  7. Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником ЄВ мирової угоди відповідно до вимог ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) , крім випадків повної ліквідації ЮО або смерті ФО , визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати ЄВ .  

{ абзац 1-8, частина 8, стаття 25, Розділ VІ }
  8. У разі ліквідації ЮО – платника ЄВ або втрати платником з інших причин статусу платника ЄВ сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:

    ліквідаційна комісія – щодо ЮО – платника ЄВ , що ліквідується;

    ЮО – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника ЄВ , що ліквідується.

    У разі недостатності у платника ЄВ коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:

    засновники або учасники ЮО – платника ЄВ , що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов'язаннями;

    ЮО – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника ЄВ , що ліквідується;

    правонаступники ЮО – платника ЄВ , що ліквідується.

    У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника ЄВ зобов'язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов'язки.  

  9. Передача платниками ЄВ своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.  

  10. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.  

{ частина 11, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
  11. Територіальний орган Пенсійного фонду Орган доходів і зборів застосовує до платника ЄВ такі штрафні санкції:

    1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками ЄВ , на яких не поширюється дія ЗУ 755-15 , накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

    2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;  

{ пункт 3), частина 11, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}, {ЗУ 5292-VI з 13.10.2012}
    3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого ЄВ накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого ЄВ ;  

{ пункт 4), частина 11, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}     виключено
    4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом ПФ накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

    5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄВ , накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

    6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.  

{ частина 12, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
  12. Органи Пенсійного фонду Органи доходів і зборів застосовують до банків такі фінансові санкції:  

{пункт 1), частина 12, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
    1) за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів Пенсійного фонду органів доходів і зборів сум ЄВ , фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум;

    2) за порушення вимог, передбачених частиною другою статті 24 цього Закону, накладається штраф у розмірі суми ЄВ , яка підлягає сплаті платниками.  

{ частина 13, стаття 25, Розділ VІ }
  13. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.  

{ абзац 2, частина 13, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
    У разі оскарження платником ЄВ вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до територіального органу Пенсійного фонду органу доходів і зборів або позову до суду.    

{ частина 14, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}, {ЗУ 5462-VI з 09.12.2012}
  14. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду органу доходів і зборів у в порядку, встановленому Пенсійним фондом центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики , що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення , Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику ЄВ .  

{ абзац 2, частина 14, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}, {ЗУ 5462-VI з 09.12.2012}
    Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником ЄВ протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду органів доходів і зборів , відкриті в органах Державного казначейства України центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування ЄВ . При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.  

{ абзац 3, частина 14, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013},
    Оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником ЄВ вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.  

{ абзац 4, частина 14, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013},
    Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.    

{абзац 1, частина 15, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
  15. Рішення територіального органу Пенсійного фонду органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
    У разі якщо платник ЄВ не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк територіальний орган Пенсійного фонду орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

    Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати ЄВ , стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати ЄВ .

    Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.  

  16. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.  

  17. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення ( 80731-10 , 80732-10 ).  

{ частина 18, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}     виключено
  18. Від імені ПФ розглядати справи про правопорушення, застосовувати фінансові санкції на підставі документів, що свідчать про вчинення правопорушення, мають право Голова правління ПФУ , його заступники, начальники головних управлінь ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та їх заступники, начальники управлінь ПФУ в районах, містах, районах у містах та їх заступники.  

{ частина 19, стаття 25, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013} {ЗУ 5462-VI з 09.12.2012}     виключено
  19. Порядок оформлення та передачі до органів ПФ матеріалів перевірок, проведених податковими органами, встановлюється ДПАУ центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, спільно з ПФ .  

  Стаття 26.   Відповідальність за порушення цього Закону  

{ абзац 1-4, частина 1, стаття 26, Розділ VІ }
  1. Посадові особи платників ЄВ несуть адміністративну відповідальність за:

    порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄВ ;

    неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄВ ;

    подання недостовірних відомостей, що використовуються в ДержРеєстрі , інших відомостей, передбачених цим Законом.  

  2. ЗО , які не подають інформацію для внесення до ДержРеєстру або подають недостовірну інформацію, притягаються до відповідальності згідно із законом.    

{ частина 3, стаття 26, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
  3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійний фонд, його територіальні органи та посадові особи за розголошення інформації про ЗО , невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, визначених цим Законом, несуть відповідальність згідно із законом.  

{ абзац 2, частина 3, стаття 26, Розділ VІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}
    Суми коштів, безпідставно стягнені територіальними органами Пенсійного фонду доходів і зборів з юридичних і ФО , підлягають поверненню з рахунків Пенсійного фонду органами доходів і зборів в триденний строк з дня прийняття рішення територіальним органом Пенсійного фонду доходів і зборів або судом про безпідставність їх стягнення з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ .

 
  VI
 
 

Розділ VIII.   ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
{ пункт=частина 1, Розділ VIIІ }
  1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім підпункту 8 частини першої статті 1, підпунктів 7 та 8 (в частині пред'явлення Посвідчення ЗО ) , 9 частини другої статті 6, абзацу другого підпункту 1 частини третьої статті 20, статті 22 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2014 року.  

{ пункт=частина 2, Розділ VIIІ }
  2. З дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до УПУ від 3 липня 1998 року N 727/98 ( 727/98 ) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", розділу IV Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року N 13-92 ( 13-92 ) "Про рибутковий податок з громадян" (Відомості ВРУ , 1993 р., N 10, ст. 77), нараховують, обчислюють та сплачують ЄВ відповідно до цього Закону.  

{ абзац 1-2, пункт=частина 3, Розділ VIIІ }
  3. З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на зодПС , зодСС на випадок безробіття, зодСС у зв'язку з ТВП , зодСС від НВ , вважаються платниками ЄВ .  

{ абзац 2, пункт=частина 3, Розділ VIIІ }   {ЗУ 406-VІI з 11.08.2013}, {ЗУ 5462-VI з 09.12.2012}
    Перереєстрація платників страхових внесків та ЗО не здійснюється. ПФ спільно з ФзодСС та ДПАУ центральним органом виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить звірення платників страхових внесків у порядку ( z1244-10, za244-10 ), встановленому ПФ спільно з ДПАУ центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням з із ФзодСС .  

{ пункт=частина 4, Розділ VIIІ }
  4. У період до перетворення ПФ на неприбуткову самоврядну організацію відповідно до пункту 12 розділу XV "Прикінцеві положення" ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) завдання та функції ПФ та його територіальних органів щодо збору та ведення обліку ЄВ виконують відповідно ПФ та головні управління ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління ПФУ в районах, містах, районах у містах.  

{ пункт=частина 5, Розділ VIIІ }   {ЗУ 5462-VI з 09.12.2012}
  5. До запровадження подання до ПФ звітності щодо персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) ЗО , на яку нараховано і з якої сплачено ЄВ , та інших відомостей відповідно до частини другої статті 20 цього Закону стосовно всіх ЗО роботодавці, ФО-П та особи, які забезпечують себе роботою самостійно, зобов'язані подавати до територіальних органів ПФ персоніфіковані відомості про ЗО , з якими стався нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, а також осіб, яких звільнено з роботи за період після подання останнього звіту щодо персоніфікованого обліку, в порядку, встановленому ПФ за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики , що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення .  

{ пункт=частина 6, Розділ VIIІ }
  6. У разі погашення до 1 січня 2011 року заборгованості із сплати внесків на зодСС на випадок безробіття, у зв'язку з ТВП , від НВ , що виникла до 1 липня 2010 року, заборгованість із сплати фінансових санкцій (пені та штрафів) підлягає списанню.  

{абзац 2, пункт=частина 6, Розділ VIIІ }   {ЗУ 332-VІI з 17.10.2013}
    Суми заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що утворилася на 1 січня 2011 року, та із сплати штрафних санкцій (пені), нарахованих на суму заборгованості із сплати страхових внесків, підлягають розстроченню не більш як на 60 календарних місяців у порядку та на умовах, установлених Законом України "Про погашення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України".  

{ абзац 1-6, пункт=частина 7, Розділ VIIІ }
  7. Заборгованість із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашена станом на 1 січня 2011 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011 року.

    Розстрочена сума підлягає сплаті (в тому числі пеня і штрафні санкції) рівними частками щокварталу не пізніше 20 числа місяця, що настає після зазначеного періоду, незалежно від факту виплати заробітної плати за цей період.

    Повідомлення про розстрочення суми заборгованості, пені та штрафних санкцій ( z0948-10 ) надсилається платникам у встановленому ПФ порядку.

    Суми внесків, нарахованих на зодСС на випадок безробіття, зодСС у зв'язку з ТВП , зодСС від НВ , строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

    Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами зодСС та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється ФзодСС відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати ЄВ , забороняється.

    На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами зодСС та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за ФзодСС зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.  

{ абзац 1-6, частина 7-1, Розділ VIIІ }   {ЗУ 4814-VI з 12.06.2012}
7-1. Платникам, які протягом шести місяців з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення зміни до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо стимулювання сплати поточних платежів з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та погашення заборгованості до Пенсійного фонду України" ( 4814-17 ) подали заяву до відповідного органу Пенсійного фонду України‚ надається право на розстрочення сум заборгованості із сплати страхових внесків, які не погашені на день укладення договору про розстрочення сум заборгованості із сплати страхових внесків ( z1340-12 ), за період до 31 грудня 2010 року, у разі якщо на день подання заяви у платника немає заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

    Суми заборгованості із сплати страхових внесків, які не погашені на день укладення зазначеного договору ( z1340-12 ), розстрочуються та підлягають сплаті рівними частинами протягом 24 календарних місяців починаючи з місяця подання платником заяви до відповідного органу Пенсійного фонду України.

    Заяви, подані платником, що надійшли пізніше шестимісячного строку з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення зміни до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо стимулювання сплати поточних платежів з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та погашення заборгованості до Пенсійного фонду України" ( 4814-17 ), не розглядаються.

    Орган Пенсійного фонду України у десятиденний строк з дня отримання заяви приймає рішення про розстрочення сум заборгованості та укладає з платником договір про розстрочення сум заборгованості із сплати страхових внесків за формою ( z1340-12 ), затвердженою Пенсійним фондом України.

    Зазначений договір підлягає достроковому розірванню, якщо платник не сплачує в повному обсязі розстрочені платежі із сплати страхових внесків та/або поточні платежі з єдиного внеску.

    Платнику, який відповідно до укладеного договору в повному обсязі погасить заборгованість із страхових внесків і не допустить виникнення нової заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період дії такого договору, штраф та пеня, пов’язані з цією заборгованістю, нараховані і не сплачені або ті, які підлягають нарахуванню відповідно до ЗУ "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) та ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", списуються в порядку, встановленому Пенсійним фондом України.  

{ пункт=частина 8, Розділ VIIІ }
  8. ДержРеєстр зодСС формується на базі системи персоніфікованого обліку внесків на зодПС .  

{ пункт=частина 9, Розділ VIIІ }
  9. Прийняття законів про запровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування та накопичувальної системи зодПС здійснюється одночасно з внесенням відповідних змін до цього Закону.  

{ пункт=частина 91, Розділ VIIІ }   {ЗУ 5213-VI з 13.10.2012}
  91. Установити, що період, за який списано заборгованість, визначену у статті 1 ЗУ "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" ( 5213-17 ), обліковується в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування як період, за який сплачено страхові внески в повному обсязі.  

{ абзац 1-3, пункт=частина 10, Розділ VIIІ }
10. Визнати такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року:

    ЗУ "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" ( 2213-14 ) (Відомості ВРУ , 2001 р., N 11, ст. 47 із наступними змінами);

    статті 1-6, пункт 2 статті 7 ЗУ "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 2272-14 ) (Відомості ВРУ , 2001 р., N 17, ст. 80; 2002 р., N 17, ст. 124; 2003 р., N 26, ст. 192; 2008 р., N 27-28, ст. 253; 2009 р., N 18, ст. 247);

    пункти 3 та 4 статті 1, абзаци перший і другий пункту 1, пункти 2 та 3 статті 2, частини четверта – шоста статті 3, абзаци другий, четвертий – сьомий пункту 1, пункти 2-5 статті 4, стаття 5 ЗУ "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (Відомості ВРУ , 1997 р., N 37, ст. 237 із наступними змінами).  

{ пункт=частина 11, Розділ VIIІ }
11. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

    1) пункт 1-1 статті 101 Кримінально-процесуального кодексу України ( 1002-05 ) викласти в такій редакції:

    "1-1) податкова міліція – у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також у справах про приховування валютної виручки";  

{ підпункт a)-з), пункт 2), пункт=частина 11, Розділ VIIІ }
    2) у Кодексі України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

    а) назву та абзац перший частини першої статті 165-1 викласти в такій редакці:

    "Стаття 165-1. Порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

    Порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ( 2464-17 ) і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду";

    б) назву та абзац перший частини першої статті 165-3 викласти в такій редакції:

    "Стаття 165-3. Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

    Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, несвоєчасне або неповне їх повернення; несвоєчасне подання або неподання визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) відомостей, подання недостовірних відомостей про використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття";

    в) статтю 165-4 викласти в такій редакції:

    "Стаття 165-4. Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

    Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, фізичними особами, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо страхових коштів, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства –

    тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, –

    тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

    г) назву та абзац перший частини першої статті 165-5 викласти в такій редакції:

    "Стаття 165-5. Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням

    Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів";

    ґ) назву та абзац перший частини першої статті 188-23 викласти в такій редакції:

    "Стаття 188-23. Перешкоджання уповноваженим особам Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у проведенні перевірок

    Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам Пенсійного фонду України у проведенні перевірок, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам Пенсійного фонду України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у проведенні перевірок щодо використання страхових коштів у випадках, передбачених законом";

    д) статтю 188-24 виключити;

    е) частину першу статті 244-2 викласти в такій редакції:

    "Органи Пенсійного фонду України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (стаття 165-1) та з перешкоджанням уповноваженим особам Пенсійного фонду України у проведенні перевірок (стаття 188-23)";

    є) текст статті 244-9 викласти в такій редакції:

    "Органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (стаття 165-3) та перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду у проведенні перевірок (стаття 188-23).

    Від імені Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду – центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості та їх заступники";

    ж) у частині першій статті 244-10 цифри "188-24" замінити цифрами "188-23";

{ абзаци 1-3, підпункт з), пункт 2), пункт=частина 11, Розділ VIIІ }
    з) у статті 244-11:

    у частині першій слова і цифри "ухиленням від реєстрації як платника страхових внесків до Фонду, несвоєчасною або неповною сплатою страхових внесків, а також порушенням порядку використання страхових коштів (стаття 165-5)" замінити словами і цифрами "порушенням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (стаття 165-5), та перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду у проведенні перевірок (стаття 188-23)";

    частину другу доповнити словами "керівники районних, міжрайонних, міських, районних у містах виконавчих дирекцій відділень Фонду";  

{ Підпункт 3 пункту 11 розділу VIII }
    3) статтю 212-1 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131) викласти в такій редакції:

    "Стаття 212-1. Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

  1. Умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана його сплачувати, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах, –

    карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

  2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах, –

    караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

  3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів в особливо великих розмірах, –

    караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

  4. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодувала шкоду, завдану фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня).

    Примітка.   Під значним розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян";  

{ Підпункт 4) пункту 11 розділу VIII }
{ Підпункт 4) пункту 11 розділу VIII втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010 }
  4) у пункті 5.7 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 2003 р., N 10-11, ст. 87; 2004 р., N 52, ст. 563):

    підпункт 5.7.1 викласти в такій редакції:

    "5.7.1. До складу валових витрат платника податку належать суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані в порядку, встановленому законодавством";

    у підпункті 5.7.2 слова "суми внесків на пенсійне та інші види державного (соціального) обов'язкового страхування" замінити словами "єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";  

{ підпункт a)-е), пункт 5), пункт=частина 11, Розділ VIIІ }
  5) в Основах законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( 16/98-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 23, ст. 121; 2008 р., NN 5-8, ст. 78; 2009 р., N 18, ст. 247):

    а) у частині шостій статті 6 слова "збору страхових внесків та" виключити;

    б) статтю 9 доповнити частиною третьою такого змісту:

    "Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до запровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше";

    в) у статті 14:

    у частині першій слова "збір та" виключити;

    після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

    "Взяття на облік страхувальників, забезпечення збору та обліку страхових коштів, контроль за повнотою та своєчасністю їх сплати, ведення Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб, здійснює Пенсійний фонд України відповідно до законодавства".

    У зв'язку з цим частини другу – шосту вважати відповідно частинами третьою – сьомою;

    г) статтю 21 викласти в такій редакції:

    "Стаття 21. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та визначення його розміру

    Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це консолідований страховий внесок на пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття, який в обов'язковому порядку сплачується страхувальниками з метою забезпечення реалізації прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за соціальним страхуванням.

    Розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються Верховною Радою України.

    Розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування має забезпечувати застрахованим особам виплати та надання соціальних послуг, передбачених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для здійснення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; компенсацію адміністративних витрат на забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

    Розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для страхувальників, які використовують найману працю, визначається залежно від класу професійного ризику виробництва, встановленого відповідно до законодавства";

    ґ) текст статті 22 викласти в такій редакції:

    "Порядок здійснення платежів, строки сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ( 2464-17 ), порядок резервування коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування";

    д) частину першу статті 24 замінити двома частинами такого змісту:

    "Страховики складають звіти про результати своєї діяльності, подають їх Кабінету Міністрів України та оприлюднюють у засобах масової інформації.

    Страховики здійснюють публічне оприлюднення зазначених у частині першій цієї статті звітів у розрізі доходів і видатків. Інформація про час і місце такого оприлюднення публікується разом із звітом".

    У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

    е) статтю 25 доповнити частиною четвертою такого змісту:

    "Призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг здійснюються на підставі відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а до впровадження такої системи – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше";  

{ підпункт a)-ж), пункт 6), пункт=частина 11, Розділ VIIІ }
  6) у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 42-43, ст. 378; 2002 р., N 33, ст. 235; 2003 р., N 28, ст. 210; 2006 р., N 1, ст. 18; 2007 р., N 9, ст. 71):

    а) частину другу статті 7 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

    "суму невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності".

    У зв'язку з цим абзаци четвертий – шостий вважати відповідно абзацами п'ятим – сьомим;

    б) абзац перший частини шостої статті 12 доповнити словами "на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності";

    в) абзац четвертий частини другої статті 15 та частину третю статті 19 після слів "соціального страхування" доповнити словами "невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати";

    г) абзац третій частини першої статті 23 після слів "податків і зборів (обов'язкових платежів)" доповнити словами "повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності";

    ґ) пункт 2 частини першої статті 31 після слів "державного соціального страхування" доповнити словами "з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності";

    д) частину першу статті 35 доповнити словами "невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності";

    е) абзац третій частини сьомої статей 42 та 43, частину першу статті 50, частину шосту статті 51 після слів "соціального страхування" доповнити словами "повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати";

    є) абзац четвертий частини першої статті 49 доповнити словами "щодо повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності";

    ж) у тексті Закону ( 2343-12 ) слова "страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування" замінити словами "єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";  

{ підпункт a)-л), пункт 7), пункт=частина 11, Розділ VIIІ }
  7) у Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 46-47, ст. 403 із наступними змінами):

    а) пункт 1 статті 8 доповнити словами "або на інших підставах, передбачених законодавством про працю";

    б) у статті 10:

    у назві слова "та взяття на облік страхувальників страховиком" виключити;
    частини третю – сьому виключити;

    в) статтю 11 викласти в такій редакції:

    "Стаття 11. Добровільне страхування від нещасного випадку

    Добровільно від нещасного випадку можуть застрахуватися:

  1) особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, члени фермерського господарства, особистого селянського господарства, якщо вони не є найманими працівниками;

  2) громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності";

    г) в абзаці тринадцятому пункту 7 частини сьомої статті 17 слова "Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші" виключити;

    ґ) назву розділу III викласти в такій редакції:

    "Розділ III.

    ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ";

    д) у статті 21:

    пункт 11 частини першої виключити;

    у частині другій слова "у Фонді соціального страхування від нещасних випадків" замінити словами "як платник страхових внесків";

    е) у статті 24:

    пункт 1 виключити;

    пункт 2 викласти в такій редакції:

    "2) вести облік показників для визначення класу професійного ризику виробництва";

    є) доповнити статтею 24-1 такого змісту:

    "Стаття 24-1. Права Фонду соціального страхування від нещасних випадків

    Фонд соціального страхування від нещасних випадків має право:

  1) користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій;

  2) відносити страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності;

  3) проводити перевірки дотримання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності, виду економічної діяльності та господарювання порядку використання страхових коштів, перерахованих Фондом на фінансування заходів, передбачених статтею 25 цього Закону;

  4) проводити перевірки достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності;

  5) отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки;

  6) застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи відповідно до закону";

    ж) у статті 34:

    частину четверту після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

    "Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, страхова виплата у разі переведення потерпілого на легшу нижчеоплачувану роботу, відшкодування вартості поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг надаються в порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків".

    У зв'язку з цим абзаци четвертий – дванадцятий вважати відповідно абзацами п'ятим – тринадцятим;

    частину одинадцяту викласти в такій редакції:

    "11. Під час обчислення середньомісячного заробітку враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески";

    з) у статті 45:

    пункт 4 частини першої виключити;

    у частині другій:

    пункт 2 виключити;
    у пункті 4 слова "чисельність працівників, суму заробітної плати" виключити;
    частину четверту виключити;

    и) у статті 46:

    у частині першій слова "збір та" виключити;

    абзац п'ятий частини другої викласти в такій редакції:

    "коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону";

    і) статтю 47 викласти в такій редакції:

    "Стаття 47. Порядок визначення класу професійного ризику

    Визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.

    У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.

    У разі систематичного порушення нормативно-правових актів з охорони праці, внаслідок чого підвищується ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, а також у разі непроведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до законодавства підприємство у будь-який час за рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків може бути віднесено на основі відповідного подання страхового експерта, який обслуговує це підприємство, до іншого, вищого класу професійного ризику виробництва. Такий захід може мати і зворотну дію з початку фінансового року, зокрема, у разі проведення атестації та затвердження заходів щодо покращення умов праці";

    ї) частину першу статті 48 виключити;

    й) статтю 49 виключити;

    к) у статті 52:

    частину другу виключити;

    частину третю викласти в такій редакції:

    "За порушення порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо страхових коштів, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом";

    л) у першому реченні частини першої статті 55 слова "суми страхових внесків" замінити словами "визначення класу професійного ризику виробництва";

    останній абзац пункту 4 розділу XI "Прикінцеві положення" виключити;  

{ підпункт a)-м), пункт 8), пункт=частина 11, Розділ VIIІ }
  8) у Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 22, ст. 171 із наступними змінами):

    а) статтю 1 доповнити пунктами 14 та 15 такого змісту:

    "14) страхові внески – кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ( 2464-17 ), кошти єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом;

  15) мінімальний страховий внесок – сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід)";

    б) абзац третій статті 2 викласти в такій редакції:

    "обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб – підприємців, а також добровільності такого страхування громадянами України, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками";

    в) у статті 4:

    частину першу доповнити словами "особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи – підприємці";

    частину другу виключити;

    г) статтю 5 виключити;

    ґ) у статті 6:

    частину третю викласти в такій редакції:

    "3. Члени особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України";

    частину четверту виключити;

    частину п'яту доповнити словами і цифрами "профілактичні заходи відповідно до статті 7-1 цього Закону";

    д) у статті 8:

    у частині першій слова "провадження збору та" виключити;

    частину третю після слів "цим Законом" доповнити словами "іншими законами у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування";

    е) абзац одинадцятий частини першої статті 11 викласти в такій редакції:  

{ абзац 2, підпункт е), пункт 8), пункт=частина 11, Розділ VIIІ }   {ЗУ 5462-VI з 09.12.2012}
    "вносить центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики , що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, пропозиції щодо розміру частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовується на страхування на випадок безробіття";

    є) у частині другій статті 12:

    пункти 1 та 2 виключити;

    в абзаці першому пункту 5 слова "нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також" виключити;

    ж) абзац другий частини першої статті 16 доповнити словами "у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування";

    з) у статті 17:

    назву та абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

    "Стаття 17. Страхові внески

  1. Кошти, що надходять на страхування на випадок безробіття від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повинні забезпечувати";

    частини другу – шосту виключити;

    и) статті 18 та 19 виключити;

    і) в абзаці першому частини першої статті 20 слова "у виконанні функцій збору страхових внесків і контролю за їх сплатою, щодо формування та ведення інформаційної системи платників страхових внесків шляхом обміну інформацією про застрахованих осіб" виключити;

    ї) у статті 21:

    частини першу та другу викласти в такій редакції:

    "1. Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

    Період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій (за винятком пенсії по інвалідності) та виплат за страхуванням на випадок безробіття, включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

  2. Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше";

    після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

    "3. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:

    ТП = Св : В,

    де ТП – тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;
    Св – сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;
    В – мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць".

    У зв'язку з цим частини третю та четверту вважати відповідно частинами четвертою та п'ятою;

    й) у статті 34:

    частину першу викласти в такій редакції:

    "1. Фонд має право:

    користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій;

    перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду;

    отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки;

    стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону;

    стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою;

    стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу;

    вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про страхування на випадок безробіття";

    у частині другій:

    абзац другий виключити;
    в абзаці п'ятому слова "нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також" виключити;

    к) у статті 35:

    частину другу викласти в такій редакції:

    "2. Роботодавець зобов'язаний:

  1) під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам органів Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки;

  2) подавати виконавчій дирекції Фонду в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про:

    прийняття на роботу працівників;

    розмір заробітної плати, використання робочого часу працівників, у тому числі прийнятих за направленням державної служби зайнятості з наданням роботодавцю дотації за рахунок коштів Фонду на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;

    виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю;

    використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами";

    друге речення абзацу першого частини третьої викласти в такій редакції: "У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду";

    л) статтю 38 викласти в такій редакції:

    "Стаття 38. Відповідальність за порушення цього Закону

  1. Роботодавець несе відповідальність за:

    порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення;
    несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом;
    подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду.

  2. За порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням.

  3. Своєчасно не сплачені фінансові санкції стягуються із страхувальника в дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

  4. Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ), не застосовується.

  5. Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду – центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості та їх заступники";

    м) абзац п'ятий пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" викласти в такій редакції:

    "До стабілізації економічного становища в Україні мінімальний розмір виплат, передбачених частинами другою та четвертою статті 23, частиною першою статті 26, частиною першою статті 33 цього Закону, визначається правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття під час затвердження бюджету Фонду виходячи з його реальних можливостей";  

{ підпункт a)-й), пункт 9), пункт=частина 11, Розділ VIIІ }
  9) у Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" ( 2240-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 14, ст. 71 із наступними змінами):

    а) у статті 2:

    пункти 9 та 10 викласти в такій редакції:

    "9) страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і за який щомісяця сплачені страхові внески (нею, роботодавцем) в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок;

  10) страхові внески – кошти відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ( 2464-17 ), кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які спрямовуються на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням";

    пункт 11 після слів "страхові внески" доповнити словами "суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства";

    доповнити пунктом 12 такого змісту:

    "12) мінімальний страховий внесок – сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід)";

    б) статтю 7 викласти в такій редакції:

    "Стаття 7. Обчислення страхового стажу

  1. Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

    Період отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

  2. Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а до впровадження такої системи – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

  3. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:

    ТП = Св : В,

    де ТП – тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;
    Св – сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;
    В – мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

    До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності цим Законом";

    в) у статті 9:

    у першому реченні частини першої слова "збір і" виключити;
    абзац другий частини четвертої після слів "цим Законом" доповнити словами "іншими законодавчими актами";

    г) у статті 13:

    у пункті 1 слова "збір та" виключити;

    у пункті 4 слова "здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також" виключити;

    в абзаці другому пункту 6 слова "страхових внесків" замінити словами "страхових коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням";

    ґ) у частині першій статті 19:

    у пункті 1 слова "цим Законом" замінити словом "законом";

    після пункту 5 доповнити новим пунктом такого змісту:

    "6) часткова сплата за путівки на санаторно-курортне лікування".

    У зв'язку з цим пункт 6 вважати пунктом 7;

    д) статті 21 та 22 викласти в такій редакції:

    "Стаття 21. Порядок фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальників та інших отримувачів страхових коштів

  1. Фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

    Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

    Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

    У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

  2. Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.  

{ абзац 8, підпункт д), пункт 9), пункт=частина 11, Розділ VIIІ }   {ЗУ 5462-VI з 09.12.2012}
    Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Державного казначейства України центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в порядку, встановленому Державним казначейством України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів .

    Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.  

{ абзац 10, підпункт д), пункт 9), пункт=частина 11, Розділ VIIІ }   {ЗУ 5462-VI з 09.12.2012}
    Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі – окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

    Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

    У разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Фінансування такого страхувальника виконавчою дирекцією відділення Фонду припиняється.

  3. Часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих закладів здійснюється Фондом у порядку, встановленому правлінням Фонду.

    Стаття 22. Порядок сплати та відшкодування страхових коштів страхувальниками, іншими отримувачами коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

  1. Часткова плата за путівки на санаторно-курортне лікування перераховується страхувальниками до органу Фонду, який надав путівку, в порядку, встановленому правлінням Фонду.

  2. Страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.

  3. У разі якщо страхувальники та інші отримувачі страхових коштів вважають, що орган Фонду неправильно визначив суми страхових коштів, використаних з порушенням встановленого порядку, та фінансових санкцій чи прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, або виходить за межі його компетенції, такі страхувальники та інші отримувачі страхових коштів протягом десяти календарних днів з дня отримання такого рішення мають право в письмовій формі звернутися до зазначеного органу Фонду із скаргою про перегляд цього рішення.

    Орган Фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів після отримання скарги страхувальника, іншого отримувача страхових коштів на їхню адресу поштою з повідомленням про вручення або надати під розписку. У разі якщо орган Фонду надсилає рішення про повну або часткову відмову у задоволенні скарги, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів протягом десяти календарних днів з дня отримання відповіді мають право звернутися з повторною скаргою до органів Фонду вищого рівня або до суду";

    е) статті 23 та 24 виключити;

    є) у статті 27:

    пункти 3 та 5 частини першої викласти в такій редакції:

    "3) отримувати в органах Фонду безоплатно інформацію про порядок використання коштів Фонду";

    "5) на фінансування з коштів Фонду фактичних витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням";

    у частині другій:

    пункт 2 виключити;

    у пункті 5 слова "обчислення та сплати страхових внесків" виключити;

    пункти 6 та 7 виключити;

    пункт 8 викласти в такій редакції:

    "8) надавати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості про матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону в порядку, встановленому правлінням Фонду";

    доповнити пунктом 9 такого змісту:

    "9) у разі порушення провадження у справі про банкрутство повернути Фонду страхові кошти, зараховані на окремий рахунок";

    частину третю виключити;

    ж) у статті 28:

    у частині першій:

    у пункті 2 слова "сплати страхових внесків та" виключити;

    пункт 3 викласти в такій редакції:

    "3) проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників";

    доповнити пунктом 8 такого змісту:

    "8) користуватися відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій";

    пункт 3 частини другої викласти в такій редакції:

    "3) здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів";

    з) у частині першій статті 29:

    у пункті 2 слова "та умови сплати страхових внесків і" виключити;
    у пункті 4 слова "і сплати страхових внесків" виключити;

    и) статтю 30 викласти в такій редакції:

    "Стаття 30. Відповідальність за порушення встановленого порядку використання страхових коштів

  1. Страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

    За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

    Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

  2. За порушення порядку використання страхових коштів, несвоєчасне або не в повному обсязі повернення страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону, несвоєчасне подання або неподання звітності про використання коштів Фонду, інших відомостей, передбачених цим Законом, страхувальник, інший отримувач страхових коштів несе відповідальність відповідно до закону.

  3. Своєчасно не сплачені та не відшкодовані страхові кошти відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону і фінансові санкції, передбачені частиною першою цієї статті, стягуються із страхувальника, іншого отримувача коштів Фонду у дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

  4. Право розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники виконавчих дирекцій відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, керівники районних, міжрайонних, міських, районних у містах виконавчих дирекцій відділень Фонду";

    і) у статті 35:

    абзац перший частини другої замінити трьома абзацами такого змісту:

    "2. Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

    Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством".

    У зв'язку з цим абзаци другий та третій вважати відповідно абзацами четвертим та п'ятим;

    в абзаці третьому частини третьої слова "абзацом другим" замінити словами "абзацом четвертим";

    ї) у статті 50:

    в абзаці першому частини першої слова "за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків" виключити;

    частину четверту виключити;

    й) частину четверту статті 52 викласти в такій редакції:

    "4. Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від Фонду відповідно до цього Закону";  

{ підпункти a)-б), підпункт 10, пункт 11, розділ VIII }
  10) у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" ( 755-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 31-32, ст. 263; 2005 р., N 16, ст. 257; 2006 р., N 27, ст. 234, N 37, ст. 310; 2010 р., N 18, ст. 140):

    а) абзац одинадцятий частини першої статті 1, абзац восьмий частини першої статті 36, абзац десятий частини першої статті 37, абзац шостий частини дев'ятої статті 47 виключити;

    б) у тексті Закону слова "фонди соціального страхування" в усіх відмінках і "та фондів соціального страхування" виключити;  

{ підпункт 11, пункт 11, розділ VIII }
  { Підпункт 11) пункту 11 розділу VIII втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010 }
  11) у Законі України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 37, ст. 308 із наступними змінами):

    а) у статті 3:

    в абзаці дев'ятому пункту 3.4 останнє речення викласти в такій редакції: "Така сама сума є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

    пункт 3.5 викласти в такій редакції:

    "3.5. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який відповідно до закону справляється за рахунок доходу найманої особи";

    б) у статті 4:

    у пункті 4.3:

    у підпункті 4.3.6 слова "збір на державне пенсійне страхування або внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" замінити словами "єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

    у підпункті 4.3.7 слова "збору на державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" замінити словами "єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

    пункт 4.4 виключити;  

  12) у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49-51, ст. 376 із наступними змінами):

    а) абзаци дев'ятий, двадцять перший, тридцять четвертий та тридцять шостий статті 1 викласти в такій редакції:

    "мінімальний страховий внесок – сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід)";

    "персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – персоніфікований облік) – організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку";

    "страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

    "страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону";

    б) абзаци четвертий та п'ятий частини другої статті 5 виключити;

    в) у частині третій статті 8 слова "встановлених цим Законом" замінити словами "встановлених законом";

    г) у пункті 2 частини першої статті 11 слова "та фермерських господарств" виключити;

    ґ) у абзаці третьому пункту 1 статті 14 слова "та фермерські господарства" виключити;

    д) пункти 4 та 5 частини першої, пункти 2 та 3 частини другої статті 16 після слів "в системі персоніфікованого обліку" доповнити словами "та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування";

    е) статті 17-19 виключити;

    є) у частині першій статті 21:

    абзац перший викласти в такій редакції:

    "1. Облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюються в порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ( 2464-17 );

    після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

    "Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

    У зв'язку з цим абзаци другий – тринадцятий вважати відповідно абзацами третім – чотирнадцятим;

    ж) частину другу статті 40 доповнити новим абзацом такого змісту:

    "При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати";

    з) пункт 1 статті 41 викласти в такій редакції:

    "1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ( 2464-17 ) – максимальної величини ази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону";

    и) у частині першій статті 61:

    у пункті 11 слова "цього Закону" замінити словом "закону";

    пункт 12 викласти в такій редакції:  

{ абзац 4, підпункт и), пункт 12, частина 11, розділ VIII }   {ЗУ 5462-VI з 09.12.2012}
    "12) подає на розгляд центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики , що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, пропозиції щодо розміру страхових внесків, коштів від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, розміру підвищення пенсії, передбаченого частиною другою статті 42 цього Закону";

    і) у статті 64:

    у частині першій:

    пункт 1 доповнити словами "та іншими законами України";

    пункт 2 викласти в такій редакції:

    "2) проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом";

    пункти 3 та 5 виключити;

    пункт 4 викласти в такій редакції:

    "4) вилучати в установленому законодавством порядку у підприємств, установ, організацій і фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності документи, які свідчать про порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду";

    у пункті 10 слова "нарахування, обчислення та сплати страхових внесків" виключити;

    у частині другій:

    пункт 8 після слова "забезпечувати" доповнити словами "відповідно до закону";

    пункт 9 після слова "здійснювати" доповнити словами "відповідно до закону";

    пункт 10 після слова "надавати" доповнити словами "відповідно до закону";

    пункти 15 та 19 викласти в такій редакції:  

{ абзац 15, підпункт і), пункт 12, частина 11, розділ VIII }   {ЗУ 5462-VI з 09.12.2012}
    "15) подавати центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики , що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, актуарні розрахунки із запропонованим на наступний рік розміром страхових внесків, коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі частини страхових внесків, що спрямовується до Накопичувального фонду";

    "19) вести відповідно до законодавства загальний реєстр платників страхових внесків, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та у складі цього реєстру – реєстр платників страхових внесків до солідарної системи та накопичувальної системи пенсійного страхування";

    ї) пункт 1 частини першої статті 72 викласти в такій редакції:

    "1) надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у розмірах, визначених законом, крім частини страхових внесків, що спрямовується до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування";

    й) частини першу – дев'яту статті 106 виключити;

    к) у розділі XV "Прикінцеві положення":

    у пункті 8:

    у підпункті 1 слова і цифри "страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14, 17 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) для відповідних платників збору" виключити;

    підпункти 2-5 виключити.  

{ пункт=частина 12, Розділ VIIІ }
12. Кабінету Міністрів України:

  1) у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:

    привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

    забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом та прийняття актів, необхідних для його реалізації;

  2) протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом забезпечити запровадження посвідчення застрахованої особи, передбаченого цим Законом.
 
 
 
Перегляд попередньої частини Закону  

  Погомоніти щодо ЄСВ можна на нашому Форумі " Єдиний соціальний внесок".
 
• Стаття 165-1. Порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
ЗУ № 8073-X від 07.12.1984 р. Кодекс України про адміністративні правопорушення

    Коментарі до прийнятого документа.
*   Не цікаві для широкого загалу місця – меншим шрифтом.