|
Загублене покоління. Господе, прости. Мало хто з нас вважає, що народився саме в той час і в тому місці. 30-35 років. Розквіт сил, інтелекту і ... ілюзій. Вже маєш освіту-досвід-освіту-досвід. Послідовність понять та степінь може змінюватись, але вже є у кожного. Грянула незалежність. Грянула, не могла інакше. Покоління то дозріло. Захід своїм духом від постійного гниття не давав розквітати Соціалізму, занадто привабливий дух. Ні залізний заслон ні цегляна стіна не могли вже стримувати енергію цього покоління. І Захід і Батьківщина, та й увесь Світ здригнувся. Повалило. Хто на Захід, хто в Бізнес, хто в Політику, что в Сім'ю ... Залежно від степені та послідовності набутих Понять. А багаж то є у всі-іх, і в повному розквіті си-ил. Батьки цього покоління будували соціалізм і вірили чи не задумавались над тим – що будують. А Покоління, всмоктавши досвід батьків та набувши свого, з молодою енергією почало будувати своє, свято пам'ятаючи про К.Маркса та З.Фрейда - в одній упаковці. Причому про першого не знати не давала КП, а про другого не давала не знати вона ж. Хтоя. 07.07.2009 р. Залишити коментар в гостьовій книзі. |
Покоління Користувачів чужим. Господи, прости. Мало хто з нас вважає, що народився саме в той час і в тому місці. Якщо виходити з тисячоліттями існуючої теорії, то тільки в цей час і в цьому місці ми і могли народитись. І ми, і наші пращури, і наші нащадки, і ті хто з нами поряд. І тільки ми можемо і повинні виконати чи виправдати своє призначення. За що і для чого - про це потім. Нас не відзначають за те, що ми пережили чи ще переживаємо (покищо не відзначають), наприклад, "перестройку" та її наслідки. Ці наслідки "розхльобувати" ще дуже довго. 40 років. Господь - оптиміст. Магічна цифра. Приблизно в такому віці починаємо щось розуміти, діяти осмислено. А в 50 вже підбиваємо чи підпиваємо перші підсумки. А нас вже вважають старими, нічого не розуміючими, що плутаються під ногами молоді. Дуже короткий вік. Господе, прости. Репродуктивний вік треба продовжити рази в 3 (може в 40). Тоді тільки ми зможемо дати дітям щось із своїх надбань. А може, так задумано - віруй, живи по Божим законам - менше браку наробиш? Про здоров'я поки що не йдеться. З Радянського Союзу багато хто побіг шукати кращого в інших країнах. З Незалежної України - теж. Але ж те краще хтось будував. Чому для них? Порушення прав власності на Батьківщину. Зайди диктують умови в чужому монастирі. Пряме порушення "Почитай батьків своїх" та "Не заздри". Уявіть: Ви будували-створювали, вклали розум, життя, і не тільки своє. А припхались, навіть не гості, нелегали якісь, і нумо користуватись вашими надбаннями! Їх, бачиш, Батьківщина не забезпечила ... А хто це - Батьківщина? Чи мити італьянські унітази краще, ніж будувати храми вдома? А хто ж їм повинен щось створювати? Батьки? Зробили, що зуміли, тепер Ваша черга. Хтоя. 07.07.2009 р. Залишити коментар в гостьовій книзі. |
Aфтоназія по-нашому. Господе, прости. Мало хто з нас вважає, що народився саме в той час і в тому місці. Діти виросли. Здоров'я десь ділось. В голові ще чи вже щось є. Морально важко бути тягарем. Старі японці йшли мовчки в гори на спокій і їх релігія не дозволяла зупиняти. У нас інші правила. Хтось думає, що вони гуманні. Стимул ще попрацювати дедалі стає все необхіднішим - треба окрему квартирку, що б не підставити дітей. Похилий вік... у кожного він свій. Зрозумів, що заважаєш, значить пора вже йти чи в гори, чи в окрему квартирку. Складаєш договір на довічний догляд, і йдеш у цю квартирку. Зумієш правильно обрати доглядача, проживеш непогано і недовго. Обереш невірно, буде гірший результат. Ось і другий стимул ще попрацювати - обрати кращого доглядача. Щоб і гарно і швидко. Залишилось тільки відстояти своє право на свій вибір. Хтоя. 07.10.2009 р. Залишити коментар в гостьовій книзі. |
на початок сторінки